Реферат на тему:

Лікування ран у діяльності медичної сестри

Вчення про рану

Поняття про рану, рановий процес, види загоювання ран

Раною (vulnus) називають механічне порушення цілості шкіри, слизових оболонок або підлеглих тканин і внутрішніх органів.

Основною складовою частиною рани є ранова порожнина - це простір, обмежений стінками і дном рани. Коли глибина ранової порожнини перева-жає над її поперечним розміром, то утворюється рановий канал.

Класифікація ран:

1. За причиною виникнення рани поділяються на умисні (операційні, вогнепальні, ножові, забійні та ін.) й випадкові.

2. За обставинами поранення розрізняють рани: побутові, промислові, сільськогосподарські, спортивні та ін.3. Залежно від глибини пошкодження і ходу ранового каналу розрізня-ють: поверхневі, глибокі рани. Вони можуть бути непроникаючими і про-никаючими. Проникати рани можуть у черевну, грудну порожнини, череп, суглоби. При цьому обов'язково порушується цілість парієтальної очереви-ни, плеври, твердої мозкової оболонки, суглобової сумки.

4. За характером дії травмуючого фактора рани поділяються на: а) різані (vulnus incisum) - можуть бути заподіяні лезом, ножем, склом та іншими : гострими предметами (вони характеризуються широким зяянням і значною кровотечею); б) колоті (vulnus punctum) - можуть бути заподіяні шилом, вилами, голкою та іншими гострими предметами; особливістю колотих ран є незначне ушкодження покривів і значна глибина, у зв'язку з чим можливі ушкодження порожнин, глибоко розміщених за ходом ранового каналу су-дин, нервів і різних органів. При цьому виді ран рановий канал замкнутий і мікроби глибоко проникають у тканини. Колоті рани нерідко ускладнюють-ся тяжким нагноєнням і правцем; в) рубані (vulnus caesum) - можуть вини-кати від дії сокири, шаблі, сікача та ін. Вони характеризуються глибиною і значним пошкодженням тканин, інколи з порушенням цілості кісток та внутрішніх органів; г) забійні рани (vulnus contusum) - виникають при дії тупих предметів, супроводжуються значним забоєм і розривом тканин, особ-ливо шкіри; д) розчавлені рани (vulnus conguassatum) - виникають при дії тяжких предметів. Характеризуються значним розчавленням тканин і органів, іноді з відривом кінцівок (травматична ампутація); е) рвані рани (vulnus laceratum) — характеризуються значним розривом тканин; ж) рани від укусів (vulnus morsum) - характеризуються глибокими і широкими ушкодженнями, значним забрудненням, часто ускладнюються гострою гнійною інфекцією; з) вогнепальні рани (vulnus sclopetaruim) - виникають внаслідок і кульових або осколкових поранень. Для вогнепальних поранень характерна велика травматизація і руйнування тканин. Залежно від характеру ранового каналу, розрізняють наскрізні, сліпі і дотичні вогнепальні поранення. При наскрізних пораненнях вихідний отвір ранового каналу завжди більший від вхідного. Розміри ушкоджень шкіри не визначають величини ушкодження глибоко розміщених тканин. Так, при незначних шкірних ранових отворах у ділянці стегна чи гомілки можуть бути великі розриви і розчавлення м'язів, значні крововиливи.

5. За ступенем інфікованості: асептичні (умовно асептичні) - рани після чистих оперативних втручань або первинної хірургічної