Реферат на тему:

Емфізема легень

Визначення. За визначенням комітету ВООЗ емфізема легень (ЕЛ) – анатомічна альтерація легень, що характеризується патологічним розширенням повітряних просторів, розташованих дистальніше термінальних бронхіол і супроводжується деструктивними змінами альвеолярних стінок.

Розповсюдженість емфіземи легень складає більше 4%. Частота емфіземи легень значно збільшується після 60 років.

Етіологія.

Первинна емфізема легень – самостійна нозологія в розвитку якої відіграють роль ряд факторів:

генетично обумовлений дефіцит б1-антитрипсину, який приводить до зсуву в системі протеоліз/б1-антитрипсин, у сторону протеолізу, що викликає пошкодження альвеолярних стінок і розвиток емфіземи легень.

вплив тютюнового диму викликає міграцію нейтрофілів в термінальний відділ дихальних шляхів. Нейтрофіли продукують протеолітичні ферменти еластазу і катепсин, які мають руйнуючий вплив на еластичну основу альвеол. Паління цигарок викликає дисбаланс в системі оксиданти/антиоксиданти з перевагою оксидантів, що також впливає пошкоджуюче на альвеолярні стінки і сприяє розвитку емфіземи легень.

вплив агресивних факторів зовнішнього середовища. Серед полютантів найбільше значення надається діоксиду сірки і азоту, чорному диму, озону. Полютанти мають безпосередньо пошкоджуючу дію на альвеолярні мембрами, активують протеолітичну і оксидантну активність в бронхопульмональній системі, підвищують продукцію медіаторів запалення – лейкотрієнів і цитокінів.

Вторинна дифузна ЕЛ є синдромом, який зв’язують із хронічним бронхітом.

Патогенез.

Основними патогенетичними механізмами в розвитку емфіземи легень є:

порушення нормального співвідношення протеоліз/ б1-антитрипсину і оксиданти/антиоксиданти в сторону переважання пошкоджуючих стінку альвеол протеолітичних ферментів і оксидантів;

порушення синтезу і функції сурфактанту;

дисфункція фібробластів, які відіграють важливу роль в процесі репарації легеневої тканини.

Класифікація.

В МКХ Х перегляду емфізема легень знаходиться під шифром J 43.

J43 – Емфізема

J43.0 – Синдром Маклеода

Однобічна:

емфізема

прозорість легені

43.1 – Панлобулярна емфізема

Панацинарна емфізема

J43.2 – Центрилобулярна емфізема

J43.8 – Інша емфізема

J43.9 – Емфізема, не уточнена

Емфізема легень:

БДВ

бульозна

везикулярна

Емфізематозний пухирець

Класифікація А.Н. Окороков (2000р.)

І. Емфізема, зв’язана тільки з розширенням повітряних порожнин:

Інволютивна стареча ЕЛ. Вона не призводить до легеневої гіпертензії.

Вікарна (компенсаторна) ЕЛ – виникає після однобічної пульмонектомії.

Гостре вздуття легень – виникає після аспірації стороннього тіла з наступною обтурацією бронха (утоплення, приступ БА).

ІІ. Емфізема, зв’язана з деструкцією респіраторного апарату. ЕЛ виникає внаслідок незворотніх змін структури респіраторного відділу легень, внаслідок обструкції дихальних шляхів. Розрізняють ЕЛ:

Панацинарна – вибіркове розприділення деструкції альвеол.

Центрилобулярна – переважне ураження респіраторних бронхіол.

Нерівномірне розприділення уражень.

Також виділяють первинну і вторинну деструкцію легень.

Форми вторинної ЕЛ:

а) дифузна ЕЛ. Ведучу роль в її патогенезі відіграє бронхіальна обструкція

б) вогнищева ЕЛ:

білярубцева, яка виникає навколо вогнищ перенесених пневмоній, туберкульозу, саркоїдозу;

дитяча дольова емфізема, яка виникає в одній долі легені у дітей раннього віку, звичайно внаслідок ателектазу в інших долях

синдром Маклеода (однобічна емфізема) – яка розвивається після перенесеного в дитинстві однобічного бронхіоліту або бронхіту;

парасептальна емфізема. Розвивається внаслідок вогнищевого бронхіту або бронхіоліту;

бульозна ЕЛ проявляється утворенням бул і спонтанним пневмотораксом.

Приклади формулювання діагнозу.

Хронічний гнійний обструктивний бронхіт, фаза загострення. Дифузний пневмосклероз. Емфізема легень. Дихальна недостатність ІІ ступеня. Хронічне компенсоване легеневе серце.

Хронічний катаральний обструктивний