ЛИХОМАНКА

При більшості захворювань, будь те чи грип застуда, основною реакцією дитячого організму є температура. Лихоманка (жар) є найбільш частим проявом інфекційного процесу і свідчить про активну боротьбу зі збудником цієї інфекції.

При підвищеній температурі тіла репродукція багатьох вірусів різко скорочується (у 50 і більш раз), підсилюється вироблення антитіл і росте протимікробний захист організму.

Помірне підвищення температури до 38,5°С при інфекційних захворюваннях стимулює імунітет дитини. Підвищення температури організму вище 38,5°С являє загрозу для життєдіяльності основних органів і систем людини, а також може викликати судорожний синдром.
У цьому випадку необхідна інтенсивна терапія, спрямована на зниження температури тіла.

Але зниження температури повинне бути поступовим і ні в якому разі не критичним (швидким), тому що в останньому випадку воно супроводжується різким розширенням судин.

Пропасні стани є головною причиною призначення жарознижуючих засобів. Основною причиною лихоманки є інфекційні захворювання. За даними офіційної статистики захворюваність ОРВІ може перевищувати 14 мільйонів, грипом - 2 мільйони, краснухою – більш 500 тисяч чоловік у рік. У США до 30% усіх звертань до лікаря зв'язано з короткочасними пропасними станами в дітей. Ці факти підкреслюють актуальність раціонального застосування антипіретиків і важливість проблеми їхньої безпеки.

У ході опитувань серед педіатрів було встановлено, що в багатьох випадках антипіретики призначаються необґрунтовано, причому нерідко навіть при субфебрильній температурі. Це суперечить рекомендаціям ВІЗ "Лікування лихоманки при гострих респіраторних інфекціях у дітей" про призначення жарознижуючих засобів у тих випадках, коли аксилярна (тобто обмірювана в пахвовій області) температура в дитини перевищує 38,50C. Лихоманка носить захисний характер, тому домагатися нормалізації температури не завжди доцільно.

Згідно даним опитування близько 90% педіатрів у якості антипіретика використовують і рекомендують парацетамол, що погодиться з рекомендаціями ВІЗ, що свідчать про те, що парацетамол і препарати, що парацетамол містить, є засобом вибору для симптоматичного лікування лихоманки в дітей. Парацетамол діє так само ефективно, як і нестероїдні протизапальні засоби (НПВС), такі як ацетилсаліцилова кислота (АСК) і ібупрофен, однак він не викликає ушкодження слизуватої оболонки шлунка і багатьох інших побічних ефектів. При цьому батькам завжди необхідно рекомендувати строго випливати інструкції з застосуванню препарату.

Разом з тим, велика кількість педіатрів продовжують невиправдано широко застосовувати ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) і метамізол (анальгін). Це суперечить сучасним даним про високий ризик важких ускладнень унаслідок застосування зазначених препаратів і загальносвітової тенденції обмеження використання ацетилсаліцилової кислоти і метамізола в дітей. АСК може викликати розвиток синдрому Рея, летальність при який перевищує 50%, метамізол – анафілактичний шок і агранулоцитоз зі смертельним результатом. Тому ці препарати варто призначати у випадках коли інше лікування неефективне і ретельно відслідковувати можливі побічні ефекти.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЛИХОМАНКИ

Пропасний процес звичайно протікає в три стадії. У першій стадії температура тіла підвищується, у другий вона зберігається якийсь