Реферат на тему:

Імунотерапія ракових захворювань

Чи нагадують ракові клітини аллотрансплантат?

Здатність відривати тканевые трансплантати можна виявити й у представників нижньої частини еволюційного древа, навіть у кільчастих червів. Задовго до того, як стало відомо про ролі МНС (головний комплекс гістосумісності – від англ. major histocompatibility complex) в імунних відповідях, Льюїс Томас припустив, що механізм відторгнення трансплантата - це прояви імунологічного нагляду за клітинами організму, ціль якого виявляти й усувати змінені потенційно злоякісні клітини. Цей механізм може працювати лише за умови, коли ракові клітини експресують на своїй поверхні нові антигени, які розпізнаються лімфоїдними клітинами. У ряді випадків такі антигени вдається виявити, але їхню експресію не можна вважати універсальним явищем.

Поверхневі антигенні маркери пухлинних клітин (мал. 1)

а) Вірусоспецифічні антигени

Клітини, заражені онкогенними вірусами, звичайно експресують на своїй поверхні два нових антигени: антиген V, аналогічний антигену, що виявляє на вірусних часточках, і антиген Т, що також являє собою продукт вірусного генома, але присутній тільки в інфікованих клітинах. Саме антиген Т - це сильний трансплантаційний антиген, що викликає утворення рестриктированих за гаплотипом МНС цитотоксичних Т-клітин. Всі сингенні пухлини, індуковані даним вірусом, несуть той самий поверхневий антиген незалежно від тканинного походження, так що імунізація кожної із цих пухлин робить тварину резистентною до всіх інших пухлин, індукованою цим же вірусом.

б) Експресія ембріональних генів

Неконтрольований розподіл ракових клітин пов'язують із порушенням експресії одного або декількох нормальних генів диференціювання, так званих клітинних онкогенів. Їхні продукти або продукти інших генів, які дерепресуються під впливом онкогенів, можуть бути диференціювальними антигенами, що виявляють звичайно на ранніх стадіях розвитку плода. Такі онкофетальні антигени часто експресуються всіма або більшістю пухлин, що виникли із загального недиференційованого клітинного попередника. Прикладами можуть слугувати (-фетопротеїн при гепатокарциномі або канцероембріональний антиген (КЕА) при раку кишечнику. Деякі моноклональні антитіла до клітин меланоми людини реагують і з пухлинами, що виникли із клітин нервового гребеня, і з меланоцитами ембріона. Крім того, отримані моноклональні антитіла, що виявляють антиген SSEA-1, що виявляється в багатьох пухлинах людини й у ранніх мишачих ембріонах, але відсутній у клітинах дорослого організму, за винятком гранулоцитів і моноцитів людини.

Досить часто при пухлинній трансформації змінюється експресія молекул МНС класу I. Повідомлялося про значно знижену експресію цих молекул або їхній повній відсутності, що в більшості випадків корелює з підвищеним метастазуванням. Іноді вдається ідентифікувати чужорідну специфічність, відсутню в молекул МНС класу I хазяїна. Появу нової специфічності деякі дослідники пояснюють конверсією генів, що мовчать, класу I, розташованих у мишей десь у районі Qa/Tla. Є навіть дані про те, що ці гени можуть почати транскрибуватися замість нормальних генів класу I.

в) Зміни поверхні клітин, що діляться

В ході розподілу клітин може відбуватися зміна