Реферат на тему:
Абсцес. Народні методи лікування
Абсцес (гнояк) — обмежене скупчення гною в тканинах або органах тіла внаслідок руйнування тканин у разі їх гнійного запалення.
Причиною абсцесу є розвиток у тканинах стафіло-, стрепто-, пнев-мококів, вірусів, що проникають через невеликі пошкодження та тріщини шкіри, слизових оболонок або з лімфою та кров'ю. Найчастіше бувають абсцеси легенів, мозку, печінки, нирок, м'яких тканин.
Дитина народжується стерильною. Заселення її шкіри та слизових оболонок мікробною флорою відбувається під час народження та в перші хвилини появи на світ. У разі інфекційних захворювань вагіт-них можливе інфікування через плаценту.
Організм дітей раннього віку недостатньо пристосований до про-тидії мікробам. У ділянці проникнення мікробів часто розвивається гнійне запалення. Появі абсцесу передують погіршення загального стану дитини, підвищення температури тіла, іноді судоми.
При абсцесі мозку загальномозкові симптоми формуються за ра-хунок підвищення внутрішньочерепного тиску. Виникають головний біль, нудота, блювання, іноді розвивається менінгеальний синдром.
Абсцес легенів є наслідком гнійного розплавлення легеневої ткани-ни з утворенням однієї або кількох обмежених порожнин. Інфекція потрапляє через бронхи, з придаткових пазух носа, мигдаликів. Трива-ле запалення легенів може завершитися нагноєнням. Розрізняють гос-трий, затяжний та хронічний абсцес легенів. У дитини з'являються озноб, гарячка, підвищена пітливість, задишка, ознаки інтоксикації. Ка-шель спочатку незначний, сухий. З часом він стає нестерпним. Прори-вання абсцесу в порожнину бронхів супроводжується виділенням ве-ликої кількості харкотиння (250 — 500 мл за добу). Найчастіше харко-тиння має жовто-зелений колір і при відстоюванні розшаровується: пінявий шар, гнійний, слизисто-гнійний. Нерідко воно набуває неприє-много запаху, містить домішки крові.
При абсцесі м'яких тканин у ділянці ураження спостерігаються припухлість, почервоніння, напруження шкіри, болючість, місцеве підви-щення температури. Іноді гнояк прориває сам, проте очікування цього може призвести до поширення інфекції.
Абсцес печінки — обмежене розплавлення тканини печінки з ут-воренням порожнин (переважно у правій частці). У хворого підви-щується температура тіла, з'являються озноб, анемія, симптоми подраз-нення очеревини, блювання, жовтяниця. Печінка збільшується.
Піддіафрагмальний абсцес — осумковане скупчення гною під діа-фрагмою. Частіше розвивається як ускладнення гострого апендициту, проривної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хірургічних втручань на органах черевної порожнини. Спостерігаються біль у ниж-ньому відділі грудної стінки з іррадіацією у плече, задишка. У разі поширення інфекції на плевру розвивається гнійний плеврит.
Для лікування місцевого абсцесу м'яких тканин та внутрішніх органів як антибактеріальний, протизапальний засіб застосовують ком-біновану настоянку (1:5) на 40 % спирті етиловому суміші бруньок берези бородавчастої, тополі чорної і осики звичайної, взятих порівну.
Приймати по 10 — 20 крапель з водою 3 — 5 разів на день. Для дітей молодшого віку готують відвар бруньок цих рослин. Одну десертну ложку сировини залити 200 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 4 год, процідити. Приймати по 1 — 2 чайні ложки 3 — 4