Реферат на тему:
Езофагіт. Народні методи лікування
Езофагіт — запалення стравоходу.
Захворювання розвивається внаслідок опіків, травм, зокрема спричинених гарячою, грубою або гострою їжею, хімічними речовинами. Найчастіше його зумовлює рефлюкс.
Шлунково-стравохідний рефлюкс — це мимовільне, без попередньої нудоти чи блювання, затікання шлунково-кишкового вмісту у стравохід. Постійне його затікання призводить до формування хронічного запального процесу в слизовій оболонці. Зникає шлунково-стравохідний рефлюкс звичайно у віці 1,5 — 2 років, коли нормалізується функціональна активність стравохідно-шлункового переходу.
Велике значення має також функціональна недостатність нижнього стискача стравоходу .
До гострого езофагіту можуть призвести сторонні тіла стравоходу.
У хворого спостерігаються печія, гострий біль у стравоході, відрижка повітрям або їжею, відчуття стискання, болю за грудниною, нудота. Порушується ковтання або проходження їжі стравоходом. У гострий період діти іноді зовсім не можуть їсти, навіть рідкі страви. Спостерігається зригування їжі, іноді виділяється слиз з гноєм і навіть кров'ю.
При хронічному езофагіті спостерігається біль за грудниною. Біль ниючий, досить постійний чи гострий, що виникає під час їди або відразу після неї. З'являються відригування, найчастіше повітрям, рідше — з домішками кислого шлункового вмісту, присмаком гіркоти, печія, блювання.
Ці симптоми частіше виникають у хворих у положенні лежачи. Вони посилюються у разі переїдання, вживання жирних, солодких страв, під час напруження, різкого згинання тощо. Іноді рефлюкс може передувати грижі стравохідного отвору діафрагми.
Періоди загострення змінюються періодами ремісії.
Запалення може минути безслідно, проте іноді спостерігається гнійне запалення з подальшим змертвінням тканин. Загоєння відбувається шляхом рубцювання, що призводить до стійкого звуження або навіть повної обтурації (закриття) стравоходу.
Під час лікування езофагіту важливо дотримувати принципу щадіння слизової оболонки стравоходу.
Хворим з рефлюкс-езофагітом рекомендують підняти головний кінець ліжка на 5 — 15 см. Не носити тісного одягу, не зловживати жирною їжею, не переїдати. Не можна їсти пізніше* ніж за 3 — 4 год до сну. Якщо маса тіла надмірна, треба схуднути.
Підвищенню тонусу дистального стискача стравоходу сприяє білкова їжа. Рекомендують слизисті, обволікальні страви, олію.
У дітей старшого віку з раціону вилучають шоколад, цитрусові, каву, обмежують кількість жиру.
Хворі на езофагіт потребують комплексного лікування з урахуванням причини захворювання, характеру змін слизової оболонки та індивідуальних особливостей організму дитини.
Сприяє зникненню болю та печії внаслідок нейтралізації хлористоводневої кислоти при запальних процесах стравоходу настій кореня алтеї лікарської: 1 десертну ложку залити 200 мл окропу, настояти 20 хв. Приймати по 1 чайній — 1 столовій ложці 4 рази на день.
Як протизапальний, обволікальний та заспокійливий засіб при езофагіті рекомендують суміш:
Насіння льону звичайного — 20 г
Трава алтеї лікарської — 20 г
Слань ісландського моху —10 г
Листки мальви чорної —10 г
Квітки дивини скіпетровидної — 10 г
Столову ложку суміші залити 200 мл води, довести до кипіння, кип'ятити 5 хв на малому вогні. Пити ковтками протягом дня. Курс