ПОМИЛКИ І УСКЛАДНЕННЯ

ПІД ЧАС ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК

Помилки під час лікування пере-ломів кісток доцільно розділити на три групи: організаційні, тактичні і технічні.

Організаційні помилки: 1) від-сутність організації травматологічної служби (травматологічних пунктів, відділень, поліклінічних прийомів);

2) невідповідний підбір кадрів травма-тологічної служби (лікарів, сестер, техніків); 3) недостатнє оснащення інструментами, апаратами, фіксатора-ми; 4) несистемне підвищення квалі-фікації лікарів.

Тактичні помилки: 1) необгрунто-ваний вибір тактики (консервативне чи оперативне) лікування; 2) одномомен-тне зіставлення відламків без повного знеболювання і розслаблення м'язів;

3) застосування одномоментного за-критого зіставлення і гіпсової пов'язки при косих, гвинтоподібних переломах;

4) лікування скелетним витяганням пе-реломів шийки стегна; 5) раннє ста-тичне і динамічне навантаження на пер-винне кісткове зрощення; 6) розширен-ня показань до хірургічного лікування;

7) несвоєчасне проведення функціо-нального лікування, що призводить до тугорухомості і контракту суглобів;

8) діагностичні помилки (не виявлені своєчасно вколочені переломи, інтер-позиція м'яких тканин між відламка-ми, поєднання перелому з вивихом, ротаційні зміщення); 9) переоцінка компенсаторних можливостей кутових та ротаційних зміщень при переломах у дитячому віці; 10) проведення іммобі-лізації травмованого сегмента кінцівки без захоплення вище і нижче розташо-ваних суглобів; 11) неповне і неста-більне зіставлення відламків. Технічні помилки:

1) не досить щільно або надто щільно накладена гіпсова пов'язка. У першому разі виникає нестабільність відламків, у другому — порушення кро-во- і лімфообігу із загрозою виникнен-ня ішемічних контрактур;

2) накладання гіпсових пов'язок без захисту ватно-марлевими прокладками кісткових виступів на кінцівці, що при-зводить до виникнення пролежнів;

3) несвоєчасне "підтягування" гіпсової пов'язки після спаду реактив-ного набряку, що призводить до вто-ринного зміщення відламків;

4) часта зміна гіпсових пов'язок, що спричинює порушення перебігу репа-ративної регенерації і призводить до збільшення строків зрощення або роз-витку несправжнього суглоба;

5) зняття гіпсових пов'язок,без ура-хування строків зрощення взагалі та індивідуальних особливостей організму потерпілого;

6) неправильний вибір місця про-ведення шпиці Кіршнера у разі скелет-ного витягання;

7) поверхневе проведення шпиці через кістку, що призводить до прорізу-вання її;

8) проведення шпиці через капсулу суглоба, що супроводжується нестерп-ним болем, реактивним синовітом, достроковим зняттям скелетного витя-гання;

9) неадекватний підбір тягаря і відсутність контролю за динамікою ви-тягання;

10) завчасне зняття скелетного ви-тягання;

11) неправильний оперативний до-ступ до зони перелому;

12) надмірне скелетування відламків;

13) вибір фіксаторів, які не забез-печують стабільності відламків, що вик-лючає можливість раннього застосуван-ня функціонального навантаження;

14) застосування для остеосинтезу відламків кісткового шва.

Ускладнення під час лікування пе-реломів: 1) пролежні; 2) нагноєння в ділянці виходу і входу шпиць, стрижнів, операційної рани; 3) ембо-лія, тромбоз; 4) гіпостатична пневмо-нія; 5) декомпенсація функції серцево-судинної системи; 6) сповільнене зро-щення; 7) розвиток несправжнього суг-лоба (псевдоартроз); 8) переломи фікса-торів; 9) ішемічні контрактури; 10) ос-теомієліт; 11) тугорухомість суглобів.

Переважна кількість ускладнень зу-мовлюється порушенням елементарних вимог щодо догляду за хворими, пра-вил асептики, не досить повним обсте-женням хворого, несвоєчасною реак-цією на появу відхилень у організмі хво-рого і перебігу процесу зрощення пере-лому тощо. Ще в часи