Реферат на тему:

Коліт хронічний

План

1. Визначення. етіологія, клініка, діагностика.

2. Принципи лікування.

3.Догляд за хворими.

Хронічний коліт — поліетіологічне захворювання, що характеризуєтеся запально-дистрофічними змінами слизової оболонки товстої кишки і порушенням її функції. Захворювання може перебігати ізольовано або в поєднанні з ентеритом.

Етіологія та патогенез. Хронічний коліт може бути наслідком незавершеного або нераціонального лікування гострого коліту, перенесеної гос-трої інфекції (дизентерія, холера, сальмонельоз, черевний тиф, харчові токсикоінфекції), хронічної інфекції (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз, малярія), паразитарних уражень (амебіаз, лямбліоз, балантидіаз, трихомоніаз), глистяних інвазій; дії екзогенних токсинів (отруєння свинцем, фенолом, кислотами, основами, грибами), ендогенних токсинів (уремія, гіпертиреоз, аддісонова хвороба, цироз печінки, ракова інтоксикація), три-валого приймання лікарських середників (саліцилати, послаблювальні, препарати наперстянки), радіоактивного опромінення та променевої терапії, дії алергійних факторів.

Виникненню захворювання може сприяти споживання грубої їжі, не-доброякісних продуктів, одноманітний раціон з переважанням вуглеводів та недостатністю білків.

Вторинний хронічний коліт розвивається при хронічних захворюваннях інших органів травного тракту: хронічного гастриту із секреторною недо-статністю, хронічного панкреатиту, виразкової хвороби, гепатиту, цирозу.

Синдром жирової диспепсії виникає при порушенні травлення жирів, мого пов'язують із синдромом біліарної недостатності, за якої основним є недостатнє утворення печінкою жовчних кислот. їх роль в організмі вели-ка: мають бактерицидні властивості, підтримують колоїдний стан жовчі і запобігають утворенню холестеринових каменів, стимулюють зовнішньо-секреторну функцію підшлункової залози (зокрема синтез ліпази), емуль-гують жири, посилюють кишкову моторику тощо.

Клінічно цей синдром характеризується здуттям живота, тупим болем справа або зліва внизу живота. Випорожнення при стеатореї світлі, подібні до масла, блискучі, без запаху, у великій кількості, з краплинами жиру після змивання його водою в унітазі. При копроскопії та біохімічному дослідженні в них виявляють багато жиру (> 5 %).

Синдром мікробної контамінації тонкої кишки характеризується над-мірним збільшенням у кишках мікробів з домінуванням ешерихій, бактерій роду Klebsiella, лактобацил, ентерококів і зменшення кількості грампозитивних мікроорганізмів. Бактерії декон'югують жовчні кислоти, метаболізують вітамін В12 і вуглеводи. Хворі скаржаться на здуття і біль у животі, пронос, виражену загальну слабкість (дефіцит вітаміну В при нормальній або підвищеній кількості фолієвої кислоти). Посів кишкового вмісту вияв-ляє понад 104 мікроорганізми в 1 мл. Якщо у випорожненнях знаходять клостридії, бактероїди, лактобацили, ентерококи або бактерії кишкової гру-пи, то встановлюють діагноз дисбіозу, або синдрому мікробної контамінації.

Анемічно-дистрофічний синдром характеризується прогресуючою втра-тою маси тіла, розвитком гіповітамінозів, сухістю шкіри, появою тріщин У кутиках рота, зниженням зору, трофічними змінами шкіри, гіпо-, диспротеїнемією.

Астено-невротичний синдром проявляється слабкістю, швидкою стомлю-ваністю, головним болем, зниженням працездатності, порушенням сну.

Загальними ознаками коліту є обкладений сірим нальотом язик з відбит-ками зубів по краях. Живіт частіше втягнутий, рідше — здутий, при його пальпації — відрізки товстої кишки спазмовані, ущільнені, часто пору-шується їхня рухомість, відзначається болісність по ходу товстої кишки.

При загостренні коліту відзначається субфебрилітет, помірний нейтрофільний лейкоцитоз, збільшена ШОЕ.

Діагноз хронічного коліту