Реферат на тему:
Гігієна праці медичних працівників
З'явившись на ранніх етапах зародження людського су-спільства, одяг пройшов значну еволюцію.
Нині основними компонентами пакету одягу вважають такі шари: білизна (1-й шар), костюми і плаття (2-й шар) та верхній одяг (3-й шар).
За призначенням і характером використання розрізняють одяг повсякденний побутовий (у тому числі дитячий), професій-ний (спецодяг), спортивний, військовий, лікарняний, обрядо-вий тощо.
До повсякденного побутового одягу ставляться такі гігієнічні вимоги:*
Забезпечувати оптимальний підодяговий мікроклімат і спри-яти установленню теплового комфорту людини.*
Не утруднювати дихання, кровообіг і рухи людини, не зміщу-вати і не стискувати внутрішні органи та частини опорно-рухового апарату.*
Буги достатньо міцним, легко чиститися від зовнішніх і внутрішніх забруднень.*
Не містити токсичних домішок, що виділяються в навко-лишнє середовище, не мати фізичних і хімічних властивос-тей, які несприятливо впливають на шкіру і людський організм у цілому.*
Мати порівняно невелику масу (до 8—10 % маси тіла людини).
Важливим показником якості та гігієнічних властивостей одягу є підодяговий мікроклімат. За температури навколиш-нього середовища 18—22 °С рекомендуються такі його пара-метри: температура підодягового повітря 32,5—34,5 °С, віднос-на вологість — 55—60 %, концентрація діоксиду вуглецю — до 1—1,5 %.
Гігієнічні властивості одягу залежать від виду тканини, ха-рактеру її фактури та розкрою одягу. Для виготовлення тка-нин для одягу використовуються текстильні волокна різного походження (натуральні, хімічні). Натуральні органічні волок-на — найдавніший вид тканинних матеріалів, їм притаманні високі гігієнічні властивості. Вони можуть бути органічними (рослинними, тваринними) і неорганічними. До рослинних (целюлозні) органічних волокон належать бавовна, льон, си-заль, джут, прядиво та ін. До органічних волокон тваринного походження (білкові) належать вовна і шовк. Для виготовлен-ня деяких видів спецодягу можуть використовуватися неор-ганічні (мінеральні) волокна, наприклад азбест.
Останніми роками все більшого значення і поширення на-буває інша група текстильних волокон — хімічні. Як і нату-ральні, вони можуть бути органічними і неорганічними. Про-те останні застосовуються тільки для виготовлення спеціаль-них видів одягу.
Тому основну групу волокон хімічного походження склада-ють органічні. Вони можуть бути штучними і синтетичними. До штучних належать: віскозні, ацетатні, триацетатні та казеї-нові. Ці волокна отримують шляхом хімічної переробки целю-лози та інших вихідних матеріалів природного походження.
Синтетичні волокна створюються завдяки хімічному син-тезу з продуктів нафти, вугілля, газу, іншої органічної сирови-ни. За своїм походженням і хімічною структурою синтетичні волокна можуть бути гетероцидними і карбіцидними. До гетероцидних належать поліаміди (капрон, нейлон, перлон, ксилон та ін.), поліефірні (лавсан, терилен, дакрон та ін.) та поліуре-танові. До карбіцидних належать полівінілхлоридні (хлорин, вінол), полівінілспиртові (вінілон, куралон) та поліакрилнітрильні (нітрон, орлон).
Гігієнічні переваги або недоліки тих чи інших тканин на-самперед залежать від фізико-хімічних властивостей вихідних волокон. Серед цих властивостей важливе гігієнічне значення мають повітропроникність, паропроникність, вологомісткість, гігроскопічність та теплопровідність.
Однією з найважливіших у гігієнічному відношенні власти-востей тканини є її гігроскопічність, яка характеризує здатність волокон тканини поглинати