Лекція

Амбулаторно-поліклінічна допомога населенню

Ведучою ланкою вітчизняної охорони здоров'я є амбулаторно-поліклінічна допомога. Це самий масовий вид медичної допомоги, що забезпечує висококваліфіковане медичне обслуговування населення. У країні постійно росте мережа амбулаторно-поліклінічних установ. Щорічно в них лікуються 80% усіх хворих. Амбулаторно-полікліничі установи є головною ланкою в диспансеризації населення, усіх профілактичних заходів, спрямованих на зниження захворюваності і поліпшення здоров'я громадян. Рівень роботи установ, амбулаторно-поліклінічної допомоги багато в чому залежить від правильної, науково обґрунтованої і раціональної організації їхньої діяльності.

До амбулаторно-поліклінічних установ відносяться всі поліклініки, різні види диспансерів, жіночі консультації, амбулаторії, здравпункти.

В останні роки в зв'язку з впровадженням в охорону здоров'я нового господарського механізму відбулися деякі зміни в структурі амбулаторної ланки. Визнано раціональним створення Територіальних медичних об'єднань -ТМО, причому найбільш оптимальним вважається об'єднання поліклініки для дорослих, дитячої поліклініки і жіночої консультації зі створенням акушерско-терапевтичних, педіатричних комплексів, де сім`ю будуть обслуговувати лікар-терапевт, педіатр і акушер-гінеколог. ТМО не виключає й інші види об'єднань зі стоматологічними поліклініками, шкірно-венерологічними диспансерами, стаціонарами. Кожне ТМО в житлових мікрорайонах повинне мати медичні пункти (приміщення) для організації прийомів хворих дільничними терапевтами, педіатрами й акушерами-гінекологами.

Усі хворі, що не вимагають спеціального обстеження можуть звертатися за місцем проживання до свого лікаря без відвідування поліклініки. При необхідності дільничний лікар сам направляє хворого в поліклініку на прийом до фахівців для обстеження. ТМО забезпечують населенню усі види медичної допомоги — поліклінічну, невідкладну медичну допомогу, лікування в лікарнях. Головною ланкою ТМО є поліклініка.

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ПОЛІКЛІНІКИ

В основу діяльності поліклініки покладений територіально-дільничний принцип, тобто надання медичної допомоги населенню, що проживає на закріпленій території. Цей принцип збережений і в роботі окремих лікарів: дільничний принцип для терапевтів і бригадний метод для інших фахівців, що, так само як і дільничні лікарі закріплюються за конкретним населенням.

Таке закріплення дає багато переваг в організації медичного обслуговування населення, головним з який є повна проінформованість поліклініки й окремих лікарів про населення, тобто про демографічну ситуацію, захворюваність, умови життя, праці й ін. Першорядне місце в підвищенні якості поліклінічної допомоги займає продумана науково обґрунтована система керування. Науково обґрунтоване керування завжди повинне починатися зі збору інформації і складання поточних і перспективних планів, що повинні бути в основі його керування.

Постійне вивчення потреби населення у позалікарняному обслуговуванні є важливим моментом у розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Основним плановим показником у поліклініках є відвідуваність (кількість, відвідувань у розрахунку на 1 жителя в рік).

Розміщення поліклінік у місті повинне бути засноване на принципі ступінчастості з обліком медико-санітарного зонування території міста.

Рекомендуються три основних рівні: загальноміський — для надання вузькоспеціалізованої медичної допомоги населенню всього міста в поліклінічних установах міського значення (консультативні поліклініки медичних вузів, науково-дослідні інститути, міські диспансери); у великих містах рівень медико-санітарних зон —