Реферат на тему:
Емоційний стан людини як фактор використання ненормативної (інвективної) лексики
У наш час у суспільстві змінюються пріоритети діяльності і розвитку особистості. Неабияке значення надається культурі спілкування між людьми. Кримінальна обстановка сприяє появі в мові великої кількості сленгів, жаргонів, інвективної лексики, саме тому виникає проблема вивчення психологічних функцій ненормативних мовних конструктів у комунікативній поведінці особистості. Під час розгляду цієї проблеми важливе значення має аналіз індивідуально-психологічних та особистісних особливостей суб’єкта мовленнєвої діяльності. Ми ж докладно спинимося на проблемі емоцій, тобто розглянемо емоційний стан людини як фактор використання нею ненормативної лексики. Насамперед більш детально розглянемо поняття “емоції”.
Інтерес до емоційних явищ виникає не тільки у психологів, але й у представників усіляких наукових дисциплін і професій: біологів, фізіологів, медиків, філософів, соціологів, педагогів, юристів, мистецтвознавців, космонавтів. Він продовжує зростати, оскільки збільшується комплекс теоретичних і практичних проблем, для розв’язання яких необхідні глибокі знання емоційної сфери життя людини.
Незважаючи на очевидність і широку представленість емоцій у нашій психіці, на сьогодні в літературі не існує їхнього загальновизнаного короткого й точного визначення. Емоції розглядаються як “суб’єктивні реакції людини і тварин на вплив внутрішніх і зовнішніх подразників, що виявляються у вигляді задоволення і невдоволення, радості, страху тощо. Супроводжуючи практично будь-які прояви життєдіяльності організму, емоції відбивають у формі безпосереднього переживання значущість явищ і ситуацій та служать одним із головних механізмів внутрішньої регуляції психічної діяльності й поведінки, спрямованих на задоволення актуальних потреб” [3; 7].
Як правило, емоції тісно пов’язані з певними потребами індивіда. Зв’язок цей полягає в тому, що емоція, насамперед своєрідно обслуговує ту або іншу потребу, спонукаючи до необхідних для її задоволення дій. Як уже зазначалося, емоційні процеси обслуговують наші потреби, під якими розуміємо певні властивості організму або особистості. Це обслуговування потреб емоціями полягає в тому, що вони оцінюють як власний стан потреб, відбиваючи його в суб’єктивному переживанні, так і різні обставини, що сприяють або заважають їхньому задоволенню, тим самим спонукаючи індивіда до відповідних поведінкових актів.
Слід зазначити, що спектр емоційних оцінок настільки ж широкий, як і спектр явищ, які можна оцінювати. Ми пропонуємо вашій увазі класи емоцій, що найчастіше трапляються, якщо їх розділити в залежності від того, що саме оцінюється. 1. Стан споживання як оцінка ступеня відхилення життєво важливих внутрішніх констант від їхнього необхідного рівня або ступеня “задоволення – незадоволення” духовних потреб особистості. 2. Бажання як оцінка відповідності певного об’єкта нашим потребам. 3. Страх, гнів, симпатія, жалість, ніжність тощо як оцінки вагомості для індивіда певних об’єктів або ситуацій. 4. Емоції радості, засмучення, прикрості тощо як оцінки тієї зміни, що вже відбулася або тільки передбачається в дійсності у сприятливий або несприятливий для суб’єкта бік оцінки успіху або неуспіху