РЕФЕРАТ

на тему:

Життєва компетентність в умовах обмеженості життєвого світу 

Людина приходить в цей світ чиста, як крапелька роси, не маючи за плечима ніякого досвіду. Але за своє коротке життя, що є миттю порівняно з існуванням Космосу, людина будує свій неповторний життєвий світ, не менш складний і різноманітний ніж Всесвіт.

Кожна людина створює для себе свій власний просторово-часовий континуум. В однієї він широкий і багатогранний. В іншої - обмежений і одноманітний. Окремі люди мають різні потреби щодо складності свого життєвого світу. Когось задовольняє маленький "мікросвіт", де людина почуває себе затишно і комфортно, а для іншого - він розширюється до велетенської держави, а інколи і до безмежного Всесвіту, де хочеться бачити себе цілковитим господарем.

Життєвий світ людини можна умовно розділити на зовнішній світ - частину довкілля, яке вона вважає своїм життєвим середовищем, в якому здійснює активну життєдіяльність; і внутрішній - світ власної уяви, переживань, мрій і спогадів.

Ці частини життєвого світу нерівнозначні і мають для різних людей неоднакову цінність. Є люди, спрямовані на зовнішній світ, на опанування все новими і новими його елементами (в психології такі особистості називаються екстравертами). Яскравими представниками такого типу є мандрівники і завойовники, тобто люди, які тамують невгамовну жадобу до розширення меж свого життєвого світу шляхом експансії в навколишнє середовище.

Інші люди мають переважаючу орієнтацію на власний внутрішній світ (на мові психологічної типології вони називаються інтровертами). Серед них - багато художників і поетів, тобто людей, які потребу в різноманітності життєвого світу задовольняють за рахунок побудови внутрішнього світу, який по своїй значущості не поступається реальному.

Подібна типологія (звісно, певною мірою, умовно) існує не тільки для окремих людей, а й для великих груп (етносів і навіть цивілізацій). Так, американська цивілізація, що започаткована завойовниками західних земель, мандрівниками і шукачами пригод, є типово "екстраверсивною". Це видно на прикладі американського мистецтва, зокрема - кінематографу, яке, на думку фахівців є "мистецтвом дії", тобто описує переважно зовнішній план подій і людської поведінки.

Європейська цивілізація є більш "інтроверсивною", "рефлексивною", що також знайшло відображення в мистецтві. Наприклад, в європейському кінематографі переживанням героїв, аналізові внутрішнього світу приділяється значно більше уваги, ніж в американському. Не випадково психоаналіз виник в Європі, а біхевіоризм в Америці. Але європейська культура, в свою чергу, поступається інтроверсивністю східній цивілізації, де традиція самоспоглядання і самозанурення у внутрішній світ піднялася до рівня філософії і способу буття.

Життєвий світ людини не завжди формується згідно з потребами і потенціями особистості, на реалізацію яких інколи саме життя накладає жорсткі обмеження. Коли людина опиняється тяжко хворою, "зовнішня" частина її життєвого світу раптом "стискується" до чотирьох стін лікарняної палати. Якщо попереду існує перспектива одужання і повернення до нормального життя (навіть якщо це