Реферат на тему:
Теорія і метод в філософії і психології
Наука як сфера духовно-практичного освоєння світу є сукупністю систематизованих знань про те, що нас оточує, про природу, суспільство, людину, і разом з тим це сукупність методів, засобів і способів отримання цих знань. Методи, як органічна частина науки, виконують у ній в одночас самостійні, особливі функції. На певних етапах розвитку науки метод може стати стимулом або, навпаки, перепоною для розвитку окремих галузей наукового пізнання. Сьогодні нема потреби доводити, що успіх будь-якого дослідження значною мірою залежить від досконалості методу, який в ньому застосовується. В цьому розумінні метод пізнання слід розглядати як вирішальний аргумент для оцінки об'єктивності дослідження в цілому.
На сучасному етапі розвитку науки дослідницька діяльність у будь-якій її галузі набуває все складнішого характеру. Однією з найхарактерніших рис сучасного наукового знання є його диференціація. Об'єктивна реальність відкриває нові грані досліджень, і це зумовлює утворення нових наукових дисциплін. Психологія також іде шляхом розширення, диференціації наукового вивчення людини, поглибленої спеціалізації окремих дисциплін та їх подрібнення на окремі підрозділи. Останніми роками виникли численні напрями досліджень у сфері психологічної науки, і цей процес триває.
У процесі диференціації психологічної науки відкриваються нові сторони психічної реальності, спостерігається різноманітність її якісних виявів. При цьому виявляються такі специфічні риси психіки, які піддаються вивченню лише в межах даної, вузької галузі психології. Диференціація науки передбачає і поглиблене вивчення відповідного аспекту реальності, а також сприяє тому, що предмет психологічного дослідження стає розгалуженішим. При цьому арсенал методів дослідження нерідко поповнюється за рахунок запозичення їх із суміжних наук.
Звичайно, диференціація містить у собі загрозу позбутися цілісності предмета дослідження. Але цей негативний фактор усувається завдяки дії зворотньої тенденції у розвитку науки - взаємопроникненню та інтеграції наук. Чим глибше проникнення тієї або іншої спеціальної дисципліни у предмет, що вивчається, і чим повніше вона його розкриває, тим необхіднішими стають контакти з іншими дисциплінами.
Однак в міру поглиблення й спеціалізації знань їх інтегрування у цілісну систему дедалі більш утруднюється. Проблема організації різнопредметних знань в цілісну систему стала одним з найважливіших напрямів методології науки, оскільки саме в методології здійснюється пошук і розробка принципів та засобів інтегрування.
Іншою важливою особливістю сучасної науки є бурхливе зростання інформації, що висуває проблему узагальнення й формалізації наукових знань шляхом їх логічної реконструкції і створення лаконічних та інформативних наукових мовних систем. З цією проблемою пов'язана тенденція математизації наукових знань, і зокрема психологічних.
Аналіз побудови наукових знань, ступеня й характеру його обгрунтованості, форм зв'язку з емпіричним матеріалом, що передбачає розкриття того, як саме, якими методами ці знання дозволяють здобувати нові знання, займе провідне місце серед методологічних проблем сучасної науки. Підвищений інтерес до розкриття змісту методів наукового пізнання викликаний передусім