Реферат на тему:

Інформаційно-психологічні операції США проти Іраку в 2002 – 2003 роках

При вивченні особливостей інформаційної боротьби в збройних конфліктах доцільно зупинитися на проведенні інформаційно-психологічної операції (ІПО) США проти Іраку у 2002 – 2003 роках. Це обумовлюється, зокрема, важливістю для світової спільноти, в тім числі й для України, непростих проблем мирного розв’язання конфліктів. У процесі аналізу використовуватимемо класифікацію та характеристики офіційного керівного документа з цієї проблематики в США – польового статуту збройних сил РМ 33-1 „Психологічні операції”, наведенні в книзі О. Литвиненка „Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії” [1].

Аналізуючи хід подій, зміст і кількість інформаційних повідомлень Держдепартаменту США (приблизно 311 документів) [2], а також матеріалів засобів масової інформації щодо подій в Іраку з травня 2002 по січень 2003 року, можна простежити досить чітку і, підкреслимо, вже майже класичну схему проведення ІПО з особливостями, продиктованими геополітичною ситуацією, яка склалася після 11 вересня 2001 року і на сьогодні є визначальною в оцінках дій урядів багатьох держав світу. „Основна мета спеціальних психологічних операцій полягає в забезпеченні зміни поведінки союзників і противників США в сприятливому для країни напрямі” – це положення польового статуту ЗС США РМ 33-1 „Психологічні операції” може бути критерієм ефективності будь-якої діяльності в цьому напрямку.

Відповідно до класифікації, встановленої статутом (за метою операцій), і висловлювань президента Дж. Буша з нагоди дій стосовно Іраку (наприклад: „Наш уряд заявив, що проводитиме політику, спрямовану на зміну режиму, чого поки що не відбулося. Ми будемо використовувати всі наявні у нас засоби для досягнення цієї мети”), зазначену ІПО можна вважати стратегічною. Її мета – зміна політичного курсу Іраку, забезпечення національних інтересів США на Близькому Сході. В ході ІПО системно застосовуються можливості не лише збройних сил, а й інших державних і недержавних установ, апарату Білого Дому, Конгресу, Сенату і президента. Її складовими можуть бути інші види ІПО (оперативні, тактичні) – залежно від визначення нових завдань. До них, зокрема, можна зарахувати інформаційний вплив на Україну, Білорусь (інформаційна зачіпка – „продаж заборонених товарів Іракові”), Францію та Німеччину (засудження позиції, консервативність поглядів, нерозуміння сучасних пріоритетів Європи).

Розглядаючи поетапно схему здійснення ІПО США проти Іраку в контексті загальносвітових процесів, сучасного балансу сил та інтересів на міжнародній арені, зможемо простежити динаміку дій та їх відповідність задекларованій меті, зміщення акцентів з основних причин конфлікту на другорядні, введення додаткових інформаційних подій для підсилення „інформаційного приводу”, а також визначити пропагандистські прийоми, за допомогою яких інформаційні повідомлення працюють на досягнення поставленої (справжньої) мети.

Матеріали Держдепартаменту [2] окреслюють офіційну позицію США щодо Іраку. Саме в них закладено принципи інтерпретації фактів для світової громадської думки. Аби наблизити американську позицію до потрібної аудиторії, матеріали подаються