Реферат на тему:

Взаємозалежність життєвих цінностей і психологічного здоров'я студентів ВНЗ

Дослідження у рамках теорії самодетермінації[8; 9] виявили дві групи життєвих цінностей. Одна група цінностей, в яку за факторним аналізом були об'єднані особисте зростання, прихильність і любов, служіння суспільству і здоров'я, одержала назву внутрішнього намагання. Ці прагнення були інтерпретовані як життєві цілі, що забезпечують задоволення основних психологічних потреб в автономності, ефективності і прихильності та ті, що сприяють особовому зростанню і психічному здоров'ю. Інша група цінностей, в яку були об'єднані матеріальне благополуччя, соціальне визнання через популярність і фізична привабливість одержала назву зовнішнього намагання. У цю групу прагнень потрапили ті, що мають ознаки благополуччя і визнання, оцінка і досягнення яких залежить від реакцій інших людей.

Проведені дослідження[6; 7] продемонстрували, що юнаки, які орієнтовані на зовнішні цінності мають низькі показники психічного здоров'я. Була також встановлена і зворотна залежність: позитивний кореляційний зв'язок між відносною перевагою внутрішніх намагань над зовнішніми і показниками психічного здоров'я. Задоволення зазначених намагань призводить до особистого розвитку і психічного здоров'я. З іншого боку, якщо людина стикається з труднощами в задоволенні цих потреб, то вона буде страждати від неспокою і володіти поганим психічним здоров'ям. Дуже ймовірно, що така особистість асимілює життєві цінності, які є соціально визнаними індикаторами благополуччя. Юнаки, орієнтовані на такі зовнішні цінності, швидше за все не одержуватимуть задоволення від реалізації внутрішніх цінностей, що в свою чергу підкріплюватиме зовнішньо ціннісну орієнтацію і погане психічне здоров'я.

У нашому дослідженні використовувалася методика „Оцінка життєвих намагань". Ця методика містить шкалу, що вимірює п'ять життєвих потягів, з трьома твердженнями для кожного прагнення, всього ми використали 15 пунктів. Оцінювався кожний потяг за параметром важливості цілей. Використовувалася п'ятибальна шкала Лікерта[5,с.11]. Коротка шкала самоактуалізації містить 15 пунктів. За її допомогою ми вимірюємо рівень самоактуалізації, яка розуміється як схвалення себе, креативність, спонтанність, здібність до глибоких міжособових відносин. Використовувалася п'ятибальна шкала для оцінки. Надійність (альфа Кронбаха) шкали становила 0,40, що свідчить про недостатню однорідність і взаємозв'язаність пунктів шкали. Шкала вітальності містить сім пунктів, за допомогою якої вимірюють життєву енергію і активність (надійність склала 0,85). Шкала самоповаги складається з десяти пунктів, оцінювання проходило за загальним ставленням до себе і самоцінність. Надійність методики (альфа Кронбаха) склала 0,80. Опитувальник для оцінки депресії має двадцять пунктів, що відображають різні симптоми депресії за останні тижні. Оцінка проводилася за допомогою п'ятибальної шкали Лікерта (надійність методики (альфа Кронбаха) склала 0,92). Шкала задоволеності життям містить п'ять пунктів, що оцінює загальну задоволеність життям (альфа Кронбаха шкали - 0,82).

У дослідно-експериментальній роботі було залучено 196 юнаків І-V курсів ВНЗ м. Тернополя віком від 17 років до 22 років, зокрема: 97 респондентів Тернопільського національного економічного університету, 99 юнаків