РЕФЕРАТ
на тему:
“Проблемний характер педагогічної діяльності. Проблема гуманізму.”
Проблемний характер педагогічної діяльності
У недалекому минулому на першому занятті з курсу «Основи педа-гогічної майстерності», присвяченому розгляду специфіки педагогічної діяльності, студенти часто давали такі відповіді: «В соціалістичному суспільстві вчителеві працювати легше, тому що наші діти хочуть учити-ся. Для цього держава створює їм усі необхідні умови. В капіталістич-ному ж суспільстві стан педагогічних працівників дуже тяжкий, а учні не бажають навчатись». Сьогодні такі відповіді можуть викликати хіба що усмішку або критику на адресу колишньої політичної системи. Про-те придивімось уважно — чи немає нині нових соціальних стереотипів, про які майбутні чи нинішні педагоги розповідають не менш шаблонно, не замислюючись? Хіба не з таким самим пафосом, усупереч реальним фактам зниження народжуваності, помолодшання і фемінізації дитячої злочинності, зниження престижу знань і моральності, засилля чужої культури й ідеології в засобах масової інформації, проголошують сьогодні гасла про зростання національної самосвідомості, гуманізацію й демокра-тизацію суспільства? Змінюються час і суспільство, але живе звичка бездумно сприймати соціальні і професійні події, розглядати їх у ра-курсі абсолютної ідеалізації, не бачачи за привабливими ідеями реаль-них труднощів. У педагогічній діяльності таких сфер «безпроблемного сприймання подій» дуже багато. Це зумовлюється як її специфікою, так і особливостями професійної підготовки у педагогічних навчаль-них закладах. Так, людина, яка обирає професію вчителя, вже має пев-ний досвід спостережень і спілкування з учителями. В цьому аспекті жодну іншу професійну діяльність не можна порівняти з педагогічною, адже учні мали постійний контакт зі шкільними учителями впродовж 10—11 років. З одного боку, це позитивний момент, адже такий досвід закладає міцні підвалини для свідомого вибору педагогічної професії і подальшого оволодіння нею. Проте, з іншого боку, ці спостереження здійснює дитина, яка не може відрізнити істотних аспектів педагогічної діяльності від її зовнішніх виявів. Результати цих інфантильних спо-стережень фіксуються у вигляді певної системи професійних шаблонів, стандартів, цінностей, яка характеризується значною консервативністю, оскільки безпосередньо пов'язана з глибокими емоційними пережи-ваннями учнів. Як зазначає P. M. Грановська, у міру дорослішання людини, вікових змін, що з нею відбуваються, притаманна їй модель світу стає не тільки дедалі складнішою, а й консервативнішою — кожна її трансформація потребує дедалі більших зусиль. Виникають не тільки стійкі критерії, а й цілісні сценарії, підсвідомі життєві плани, які визна-чають поведінку людини. Надмірна сталість, стійкість системи прин-ципів і критеріїв перешкоджає подальшому розвиткові особистості (Гра-новская P. M., Крыжанская Ю. С. Творчество и преодоление стерео-типов. — СПб., 1994). Це цілком справедливо і щодо професійної педагогічної діяльності.
До того ж слід ураховувати ще один чинник, про який уже йшлося у першому розділі, — специфіку самого процесу професійної підготов-ки. Сучасні програми навчання у вищих навчальних закладах надто складні: вони містять величезну кількість