КУРСОВА РОБОТА

з психології на тему:

Здібності школярів та їх формування в процесі навчання

ПЛАН

І.Вступна частина

1. Загальне поняття про здібності.

2. Види здібностей.

3. Поняття про талановитість.

4. Природні задатки як передумови розвитку здібностей.

5. Діагностика здібностей школярів.

ІІ. Основна частина.

1. Умови розвитку здібностей.

2. Розвиток музичних здібностей.

3. Розвиток технічної творчості.

4. Розвиток інших здібностей (літературних, математичних).

5. Педагогічне спілкування як фактор розвитку творчих здібностей.

ІІІ. Заключна частина.

Здібності і особистість.

Спостерігаючи з школярами, вчитель не без підстави вважає, що одні більш здібні до навчання, інші менш здібні. Буває, що учень здібний до математики, але погано висловлює свої думки в усній і письмові мові або виявляє здібності до мов, літератури, взагалі до гуманітарних наук, але йому важко даються математика, фізика, вивчення техніки.

Здібностями називаються такі психічні якості, завдяки яким людина порівняно легко набуває знань, умінь, навичок і успішно займається якою-небудь діяльністю.

Здібності виявляються лише в діяльності. При сприйманні, наприклад, виявляється таке розрізнення колірних відтінків, гостре «бачення» предметів, розуміння пропорційності відношень (у роботі художника), абсолютний слух (на заняттях музикою, спостережливість (в дуже багатьох видах діяльності), тощо. Деякі здібності пов’язані з доброю роботою пам’яті (наприклад, здібність до швидкого і міцного навчального матеріалу, легке і точне відтворення його). Яскраво виявляються здібності в розумовій діяльності людини (розуміння матеріалу, розв’язування складних завдань, глибина думки, критичність, кмітливість). Велике значення для здібностей має і творча уява, особливо необхідна в праці поета, винахідника.

Здібності не зводяться лише до знань, умінь і навичок, хоч виявляються і розвиваються на їх основі. Тому треба бути дуже обережними і тактовними при визначенні здібностей учнів, щоб не вважати складні знання дитини за відсутність у неї здібностей. Такі помилки інколи навіть щодо майбутніх великих вчених, які з певних причин погано вчилися в школі. З цієї самої причини неправомірні висновки про здібності лише на підставі деяких властивостей, що свідчать не про низькі здібності, а про брак знань.

Розрізняють загальні і спеціальні здібності. Якщо в людини є загальні здібності, вона може успішно займатися різними видами діяльності. Школярі, які володіють загальними здібностями, звичайно, добре і легко встигають з усіх предметів. Спеціальні здібності дають змогу людині успішно виконувати будь-яку певну діяльність. Так, бувають математичні, технічні, літературні, музичні та інші здібності.

Поєднання визначних здібностей, які зумовлюють особливо успішне, самостійне і оригінальне виконання певної діяльності називаються талантом. До талановитих людей можна віднести тих, хто здатний до творчої діяльності. У галузі суспільних відносин такі люди досить успішно втілюють у життя прогресивні ідеї свого часу, в галузі літератури і мистецтва створюють досконалі твори на рівні сучасної передової думки, в галузі науки і техніки, вони добре розв’язують складні завдання.

Найвищий ступінь талановитості називається геніальністю. Геніями вважають тих, хто створює щось принципово нове в