Реферат

на тему:

Геоморфологічний район Гринявсько-Яловичорського гірського масиву

У 1999-2006 роках вийшли з друку декілька монографій, де узагальнено і переосмислено із сучасних наукових позицій результати багаторічних геоморфологічних досліджень Українських Карпат. Передусім у них уточнюється геоморфологічна регіоналізація Карпатського регіону, детально розглядаються особливості геоморфологічної будови Передкарпаття, Скибових та Вододільно-Верховинських Карпат [3,4,6,8]. На часі підготовка узагальнених наукових праць про інші геоморфологічні області. Однією з тих, що потребують узагальненого огляду, є область Полонинсько-Чорногірських Карпат.

Робота з цієї проблеми вже започаткована Я.Кравчуком та М.Іваником [5]. Стосується вона регіоналізації геоморфологічної області Полонинсько-Чорногірських Карпат. Авторами пропонується виділяти передусім дві підобласті: 1.Полонинського хребта та 2. Свидовецько-Чорногірського масиву. У межах кожної з них виділяють по три геоморфологічні райони: першої – Полонини Рівної, Полонини Боржави та Полонини Красної, а другої – Свидовецького гірського масиву, Чорногірського гірського масиву, Гірської групи Гриняви і Лосової.

Здійснені нами у 2005–2006 роках експедиційні дослідження, аналіз картографічного матеріалу дає підстави цілком погодитись з авторами, які відносять гірські хребти, що лежать між річками Чорним Черемошем і Сучавою у межах Полонинсько-Чорногірських Карпат, до єдиного геоморфологічного району, який розділений Білим Черемошем на два підрайони. У їх межах хребти типово карпатського простягання знаходять своє продовження. Однак дискусійною на нашу думку є назва геоморфологічного району. Для аргументування власної позиції передусім розглянемо особливості творення назв інших геоморфологічних районів у межах обох підобластей Полонинсько-Чорногірських Карпат, щоб застосувати метод аналогій.

Так, усі райони, що входять до підобласті Полонинського хребта, мають у назві слово «полонина». Серед районів Свидовецько-Чорногірського масиву два називаються «гірськими масивами», а третій чомусь «гірською групою».

Щодо власних назв, то у підобласті Полонинського хребта для районів використано назви: Рівна, Боржава, Красна. Рівна відповідає назві найвищого хребта всього геоморфологічного району. Назва «Полонина Боржава», очевидно, утворена від назви однойменної річки. Витоки її розміщені на схилах найвищих вершин головного хребта Боржави, а ліві притоки членують його на окремі відроги. Полонина Красна отримала назву, можливо, від села Красна, що розтягнулось уздовж долини Тересви та східного схилу гірського масиву. Красною називають місцеві жителі і вершину з розлогою полониною, яка на картах чомусь позначена як Климова (1494 м). Насправді Климовою Кичерою горяни прилеглих сіл називають вершину висотою понад 1480 м, яка розміщена західніше по хребту. Річку ж яка на картах підписана як Красна, місцеві мешканці називають Красношуркою.

У Свидовецько-Чорногірському масиві назва Свидовецького хребта чи цілого гірського масиву, очевидно, утворена від назви річки Свидовець, витоки якої знаходяться на схилах найвищих вершин району. Таку ж назву має і присілок селища Ясіня, який прилягає до долини річки поблизу місця впадіння її у Чорну Тису. Узагальнена назва Чорногора для найвисокогірнішого масиву Українських Карпат використовується місцевими жителями упродовж століть, увійшовши у народну творчість. Значно