РЕФЕРАТ

на тему:

Вплив внутрішніх факторів на ріст рослин

Серед внутрішніх факторів, що діють на ріст рослин, дуже поширена кореляція (від лат. соггеlаtіо — співвідношення) — залежність розвитку одних частин організму або фізіологічних процесів від інших. Цей термін у біологію ввів Ж. Кюв’є, який, вивчаючи порівняльну анатомію, дійшов висновку, що на основі окремих кісток можна відтворити зовнішній вигляд і спосіб життя всього організму. Таке відтворення можливе тому, що в організмі спостерігається кореляційна залежність у розвитку і функціональній діяльності всіх органів, тому із зміною якоїсь однієї частини організму змінюються інші його частини. Пізніше виявилося, що кореляція є також одним з найпоширеніших внутрішніх факторів росту і розвитку рослин. Чим складніше організована рослина, тим складніше виявляється в ній кореляція. У деяких рослинах після видален-ня одних органів інші розвиваються краще, ніж звичайно. На-приклад, при культивуванні тютюну, щоб мати більший урожай листків, видаляють верхівки (пінцирування) і бічні бруньки (пасинкування). Види Spertocarpus утворюють дві неоднакового розміру сім’ядолі: одну велику, з якої розвивається великий листок, і другу малу, яка недорозвивається. Якщо на початку проростання насіння відрізати велику сім’ядолю, тоді мала роз-вивається у великий листок. Розвиток надземної та підземної частин також пояснюється кількісними кореляціями. Якщо над-земна частина рослини розвивається слабо, то й підземна части-на теж розвиватиметься погано і навпаки. Це, зокрема, спосте-рігається при щепленні на карликових підщепах.

Кількісні кореляції подібного роду спостерігаються також при утворенні квітів і плодів з одного боку та вегетативних органів з другого. У багатьох вищих рослин видалення всіх кві-ток та плодів приводить до сильного розвитку вегетативних частин (наприклад, резеда запашна стає багаторічною і перетворюється в кущ), у деяких сортів картоплі при зриванні кві-ток урожай бульб збільшується на 5%.

У Staphylea trifolia залежно від кількості насінин в плоді (4, 3, 2 або 1 насінина) плоди відрізняються за розміром від-повідно як 7,58; 7,09; 6,66; 5,91.

Подібні ж кількісні кореляції зустрічаються і в анатомічних показниках. Наприклад, якщо якийсь листок виросте більшим, то й провідних пучків у ньому утвориться більше і навпаки.

У деяких рослин існує так звана апікальна домінантність. Вона чітко виявляється (це вперше помітив Еррера, 1905) у хвойних порід, зокрема у ялиці й ялини. Головна гілка у них розгалужується в усі сторони радіально, а бічні ростуть гори-зонтально і розгалужуються на дві сторони (ліворуч і праворуч). Якщо ж верхівку зрізати, то 1—2 найближчі і найсильніші бічні гілки починають розгалужуватися радіально, але досить на місце зрізу нанести 5%-ний розчин гетероауксину і бічні гілки рости не будуть. У деяких рослин, наприклад араукарії, після видалення верхівки з бруньок, розташованих на нижчих ділянках стебла, утворюються пагони, один з яких виконує функцію головної осі. У соняшника також звичайно на стеблі не