Реферат на тему:
Розвиток селекції озимої пшениці у контексті міжнародного співробітництва
Стратегічним завданням селекції озимої пшениці на сучасному етапі є створення високоадаптивних сортів, які мають високий рівень генетичного захисту врожаю від біотичних і абіотичних факторів середовища та спроможні максимально реалізувати потенціал урожаю в поєднанні з високою якістю зерна.
Одним із шляхів розв'язання комплексних селекційних завдань є створення міжнародних спільних програм досліджень між установами різного рівня та творчими колективами, які працюють у галузі селекції, що дає найкращу можливість використовувати світовий генетичний фонд рослин та передові надбання науки і практики. Вивчення та використання набутого попередніми поколіннями багаторічного науково-практичного досвіду з міжнародного співробітництва є запорукою подальшого прогресу.
В останні роки вийшло чимало публікацій, присвячених історії розвитку вітчизняної селекції сільськогосподарських культур і озимої пшениці зокрема: "Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть" у 4-х томах (головний редактор В.В. Моргун), "Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы" (автори Шелепов В.В., Маласай В.М., Пензев А.Ф. та ін.), "Українська академія аграрних наук (1991-1995)" (автори Созінов О.О., Бусол В.О., Зубець М.В.), "Пшеница" (за редакцією Животкова Л.О.) та інші [1-4]. Однак, така важлива складова селекційної науки, як спільні дослідження вітчизняних та іноземних науковців, масштабність яких набула свого апогею саме у другій половині минулого століття завдяки соціалістичній інтеграції країн-членів РЕВ, не отримала вичерпного вивчення та оцінки сучасних дослідників історії науки.
В.М. Ремесло був одним із перших серед учених 68 науково-дослідних закладів із восьми країн (НРБ — 8, УНР — 6, НДР — 12, МНР — 2, ПНР — 16, СРР — 2, СРСР — 7, ЧССР 15), хто в рамках міжнародної угоди країн-членів РЕВ про створення координаційних центрів та науково-технічне співробітництво з проблеми "Розробка теоретичних основ селекції, насінництва і нових методів створення високоврожайних і високоякісних сортів і гібридів сільськогосподарських культур" розгорнув дослідження із селекціонерами Німеччини, Чехословаччини, Угорщини та інших країн, в результаті яких були створені та районовані нові сорти озимої пшениці та озимого ячменю.
Співпраця Миронівського інституту й Інституту зернових культур у м. Бернбург-Хадмерслебен (Німеччина) в області аграрної науки розпочалася у І970 р. згідно з рішенням двох академій — ВАСГНІЛ й Академії сільськогосподарських наук Німецької Демократичної Республіки та проводилася згідно з комплексною програмою соціалістичної інтеграції, прийнятої на сесії РЕВ.
Співробітництво почалося із взаємного обміну колекційними зразками озимої пшениці та інформацією про наукову роботу. Започаткуванню науково-виробничих відносин передувало успішне випробування у Німеччині, а потім і районування озимої пшениці Миронівська 808 шедевра світової селекції. Визнання фахівцями сільського господарства НДР і широке поширення цього сорту було обумовлено стабільністю врожаїв, ранньостиглістю (на 8-10 днів раніше вирощуваних у НДР сортів), високою морозостійкістю та мукомельно-хлібопекарськими якостями. За цими ознаками Миронівська 808 значно перевищила кращі сорти німецької