Реферат на тему:

Зміни антиокислювального комплексу в плодах груші під час тривалого зберігання з використанням антиоксидантів

Сучасний рівень знань про основні процеси, які відбуваються в плодах, дозволяє організувати тривале їх зберігання на науковій основі відповідно до наявних можливостей. При цьому необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища, які впливають на обмін речовин та уповільнюють процеси дозрівання.

Враховуючи те, що останнім часом в Україні та світі склалася несприятлива екологічна ситуація, зумовлена надмірним використанням синтетичних засобів захисту плодових дерев на фоні забруднення навколишнього середовища хімічними реагентами, рослинам все складніше подолати небажані наслідки біотичних і абіотичних стресів. Дія стрес–факторів призводить до збільшення швидкості окисно-відновлювальних процесів у плодах, витрати тканинних біологічно-активних речовин і погіршення якості продукції [1].

Для підвищення адаптостатусу плодів при тривалому зберіганні найкращим є шлях створення на базі існуючих нових технологій, здатних підвищувати адаптивний потенціал рослин та активізувати його захисні механізми [2].

У зв’язку з цим особливого значення набуває використання антиоксидантних препаратів, які здатні потенціювати ендогенні захисні системи та збільшувати резистентність плодів у період зберігання продукції.

Плоди груші сорту Вікторія було закладено на зберігання в жовтні 2002 р. на базі холодильника дослідного господарства “Мелітопольське” третього відділення Українського науково-дослідного інституту зрошуваного садівництва (УкрНДІЗС), м. Мелітополь. Дослідження й обробку отриманих результатів проводили на кафедрі технології переробки та зберігання продукції сільського господарства Таврійської державної агротехнічної академії, м. Мелітополь.

Для тривалого зберігання плоди збирали при досягненні з’ємного ступеня стиглості, типові за формою та забарвленням, відповідно до ГОСТ 21122-75. Календарну дату знімання плодів визначали за стандартними методиками. Перед закладанням на зберігання було проведено інспекцію, сортування й калібрування плодів. На зберігання закладалися плоди першого товарного сорту.

Плоди обробляли антиоксидантами відразу після надходження до сховища, занурюючи їх у свіжоприготовлені робочі розчини. Варіанти обробки: 1) гліцерин — 1%, водний екстракт з кори сосни —  решта (СГ); 2) лецитин — 4%, водний екстракт з кори сосни — решта (СЛ); 3) гліцерин — 1%, екстракт з виноградних кісточок — решта (ВКГ); 4) лецитин — 4%, екстракт з виноградних кісточок — решта (ВКЛ); 5) аскорбінова кислота — 0,5%, рутин — 0,5%, гліцерин — 1%, вода — решта (АКРГ); 6) аскорбінова кислота — 0,5%, рутин — 0,5%, лецитин — 4%, вода — решта (АКРЛ); 7) контроль — плоди, оброблені водою.

Після обробки плоди висушували активним вентилюванням і укладали в заздалегідь промарковані ящики №2 ГОСТ 13359–73. Температура зберігання 0±2°С, відносна вологість повітря 95 %. Ревізували плоди 5 разів.

Результати досліджень. Ендогенними речовинами, які характеризуються найбільшою антиокислювальною активністю та регулюють внутрішньоклітинні ферментативні й неферментативні процеси, є фенольні сполуки. Їх кількість та активність — один із найважливіших ендогенних факторів регуляції обміну речовин та життєдіяльності клітин [3].

Екзогенна обробка біоантиоксидантами підсилює дію цих речовин і сприяє їх збереженню. У перший період зберігання відбувається накопичення фенольних речовин. У дослідних зразках максимальний їх вміст відмічався на 125 добу зберігання. Найбільша кількість фенольних речовин спостерігалась у варіантах АКРГ (r=-0,6) та АКРЛ