Реферат на тему:

“Показники економічного рівня країн, типи країн.

Типовий план порівняльної економіко-географічної характеристики двох країн”

1. Показники, що визначають рівень економічного розвитку країн світу. Типи країн світу

Рівень економічного розвитку країни визначають за обсягом валового національного продукту (ВНП) або обсягом і структурою валового внут-рішнього продукту (ВВП), за подушним ВВП, структурою зайнятості на-селення, енерго— і електроспоживанням, обсягом експорту.

ВВП – сумарна вартість товарів і послуг, вироблених за рік у межах країни. ВНП — сумарна вартість товарів і послуг, вироблених національни-ми суб'єктами (підприємствами, організаціями, приватними особами) за рік, незалежно від їх територіального розташування. Розрив між показниками подушного ВВП (між його верхнім і нижнім рівнями) складає 47 разів.

Рівень економічного розвитку країни в цілому дуже точно відобра-жає структура зайнятості населення. Цей рівень, як правило, є прямо пропорціомальним до частки населення, зайнятого в сфері послуг, і обер-нено пропорціональним до частки населення, зайнятого в сільському гос-подарстві. В економічно високорозвинених країнах відбувається постійне зменшення частки зайнятих у промисловості, у країнах, що розвива-ються, — навпаки.

Виходячи з критеріїв, що характеризують економіку, соціальний роз-виток (рівень урбанізації, письменність, середня, вища освіта), виділя-ють п'ять типів країн.

1. Економічно розвинені країни — 23 країни, де мешкає 15% населен-ня світу, але вони виробляють 3/5 світової промислової продукції. Ці країни мають величезні фінансові ресурси, і на їх частку припадає 9/10 іноземних інвестицій. Основна закономірність цих країн — наявність високорозвиненого господарства, а якому об'єднуються діяльність держави і по-тужних груп національного і транснаціонального капіталу. Особливе місце посідають головні країни, так звана «велика сімка» — СІЛА, Японія, ФРН, Франція, Велика Британія, Італія і Канада. На них припадає майже поло-вина ВВП і виробництва промислової продукції світу. Для цих країн ха-рактерні такі риси: всі вони постіндустріальні або індустріальні, їх корпо-рації контролюють основну частину світового господарства. До інших країн даного типу належать малі промислове розвинені країни Європи: Нідер-ланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія та ін., а також промислове розвинені країни південної півкулі: Австралія, Нова Зеландія, ПАР.

2. Середньорозвинені країни перехідної економіки, в яких сформував-ся сучасний механізм ринкової економіки. Господарство цих країн має скромніші економічні показники порівняно з розвиненими державами і не остаточно сформовану структуру господарства. Серед них виділяють Іспанію, Португалію, Туреччину, Грецію, а також країни нової індустрі-алізації — Республіку Корею, Тайвань, Сінгапур, Мексику, Уругвай, Бразилію та ін. В цих країнах відбуваються динамічні процеси перебу-дови господарства. Поштовхом до цього були значні інвестиції амери-канського і японського капіталу, впровадження передових технологій.

3. Постсоціалістичні країни перехідної економіки — молоді неза-лежні держави — колишні республіки СРСР (Україна, Росія, Білорусь, Молдова та ін.), а також постсоціалістичні країни Європи (Польща, Че-хія, Словаччина та ін.), що стали на шлях розвитку ринкової економіки. Ці країни займають 18% території земної