Реферат на тему:

досТуп до світових ринків для невеликих сільськогосподарських виробників України

1. Конкурентноздатність української продукції, експорт високоприбуткової сільськогосподарської продукції та цільові ринки

Конкурентні переваги

Україна має декілька основних конкурентних переваг щодо розвитку експорту високоприбуткової продукції сільського господарства: сприятливі кліматичні умови, багаті сільськогосподарські ресурси (у т.ч. високопродуктивні ґрунти та придатні для зрошення землі), наявність у великій кількості водних ресурсів, досягнутий останнім часом прогрес в галузі сільськогосподарської торгівлі та розвитку підприємництва, а також близькість до основних іноземних ринків із постійно зростаючим попитом на сільгосппродукцію.

Проте водночас існують декілька значних негативних тенденцій та проблем, які перешкоджають виходу України на зовнішні ринки сільгосппродукції:

Низька продуктивність та ефективність аграрного сектора (як землі, так і робочої сили).

Скорочення площ під високодоходними культурами перешкоджатиме зростанню рентабельності і продуктивності сільськогосподарських виробників та призведе до зменшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства.

Недостатні обсяги довгострокових українських та іноземних інвестицій у сільському господарстві призводить до того, що основні проблеми галузі залишаються невирішеними, у т.ч. розвиток ринкової інфраструктури (сучасні складські приміщення, холодильне обладнання, упаковка, технології гідроохолодження, зрошення тощо).

Відсутність оптової ринкової інфраструктури, яка сприяла б створенню та розширенню експортних ринків а також поліпшенню якості продукції.

Неузгодженість стандартів якості продукції, які існують в Україні, з міжнародними стандартами (ISO, HAССР); підтвердження цих стандартів забезпечило б зростання експортного потенціалу ринку.

Нерозвинена інформаційна система та система збуту сільськогосподарської продукції для потреб переробної галузі та експортерів.

Низькі темпи запровадження нових видів продукції та технологій переробки, у т.ч. розробки нових продуктів, контролю якості, маркування та дизайну упаковки. (Дослідження конкурентноздатності високодоходної продукції Молдови не експортних ринках, 2004 р.).

Експорт високодоходної сільгосппродукції

Розміри агропродовольчого сектора, в якому, створюється додана вартість, значною мірою визначаються попитом на міжнародних ринках. Основними факторами, котрі впливають на зміну моделей харчування в світі, є: збільшення доходів, більша увага до здоров’я та урбанізація. Внаслідок цього в усьому світі можна спостерігати загальне збільшення споживання високоцінних продуктів (HVP). До цієї групи HVP, як правило, включають фрукти та овочі, вино, тютюн та всю тваринницьку продукцію, у т.ч. м’ясо, птицю та молочні продукти. Упродовж останніх декількох десятиліть найбільше зростання було зафіксоване в групі світових імпортерів свіжих фруктів і овочів, заморожених овочів, сухофруктів та фруктових соків.

Від виробництва високодоходних продуктів зазвичай отримують більші надходження з гектара, більший чистий дохід на одиницю продукції при реалізації як у свіжому, так і переробленому вигляді, або більшу додану вартість після переробки у порівнянні з іншими культурами чи продуктами їх переробки (Молдавське дослідження конкурентноздатності високоцінної продукції, 2004 рік).

Маркетинг зі створення доданої вартості також відіграє дуже велику роль у розвитку експорту. Такий маркетинг передбачає переробку або зміну продукту шляхом приготування, поєднання, збивання, перемелювання, лущення, екстрагування, сушення, копчення, ремесел, прядіння, маркування та пакування. Серед