заклопотаність багатьма спробами, у тому числі, щоб налагодити ефективні контакти з підлеглими, постачальниками, інвесторами, податківцями тощо. Значні труднощі в бізнесовій діяльності пов’язані з фінансовими проблемами, сезонною нестачею коштів, забезпеченням належної конкурентоспроможності продукції (послуг) і підприємництва в цілому. Зарубіжні спеціалісти з менеджменту стверджують, що бізнесом може успішно займатися лише та особа, яка, уважно ознайомившись з недоліками справи, заявляє: “Ніяких проблем, я справлюся з усім цим”.
Бізнесмену-початківцю потрібно добре знати і вміти використовувати сприятливі зовнішні умови. В Україні це, насамперед, вагомий біопотенціал, забезпеченість кваліфікованою робочою силою і низька вартість останньої, висока ємність внутрішнього ринку і країн близького зарубіжжя та ін. Але у полі зору бізнесмена мають бути й деякі несприятливі фактори, на які він у більшості випадків не може впливати, а змушений адаптуватися до них і які іноді ставлять під сумнів доцільність справи, ускладнюють завдання щодо визначення виду бізнесу, який слід розпочинати.
Імовірність вибору ефективного бізнесу можна значно підвищити, якщо дати чіткі відповіді на три запитання:
Що я хочу робити?
Що я можу робити?
Чи купуватимуть споживачі вироблювану продукцію за ціною, яка б давала прибуток?
Недооцінка, а особливо переоцінка своїх можливостей призводить до неправильного вибору виду бізнесу, а це прямий шлях до банкрутства.
Наступним кроком є вирішення питання, купувати бізнес чи починати з нуля. Купити існуючу фірму за помірну ціну часто буває вигідніше, оскільки це може мати чимало переваг. Підприємець може скоротити строк освоєння проекту й одержувати прибуток від підприємства, яке після незначної реконструкції починає давати продукцію (послуги). Крім того, бізнес може розпочинатися з меншими турботами, пов’язаними з плануванням, проектуванням, пошуком будівельників, постачальників та ін.
Проте купівля має не тільки переваги, але й недоліки. Суть їх полягає у тому, що буває важко знайти підприємство, яке б цілком відповідало планам бізнесмена, іноді дуже важко змінювати профіль підприємства, виправити його фінансове становище, виявити приховані недоліки, через які власник продає його.
При визначенні обґрунтованої ціни, за якою купується бізнес, потрібно враховувати активи, пасиви, прибутковий потенціал підприємства. Активи — це все, чим володіє підприємство: вартість нерухомості, обладнання, оборотних засобів та ін. Пасиви підприємства — це сукупність боргів і зобов'язань: довгострокові позички, короткострокові борги, заробітна плата працівників і суми, які підприємство заборгувало постачальникам. Нарешті, прибутковий потенціал підприємства (можливий прибуток від використання капіталу підприємця в цьому бізнесі) порівнюється з його можливою ціною, і остаточно вирішується питання про купівлю бізнесу.
У процесі підготовки до управління малим бізнесом розробляється бізнес-план. Бізнес-план — це документ, підготовлений власником бізнесу, в якому він деталізує природу бізнесу, товару та послуги, споживачів, конкурентів, методи виробництва і збуту, управління, фінансування та інші аспекти діяльності підприємства.
Для досконалої розробки бізнес-плану потрібно 200—400 годин, а іноді навіть більше, залежно від широти обсягу бізнесу, напруження конкуренції, кількості різних партнерів, залучених