Разом з тим, кількість рекреантів у 1990-1993 роках зменшилась на 80 % в порівнянні з аналогічними періодами попереднього десятиліття [8]. Цей процес занепаду в значній мірі продовжується і сьогодні, особливо по відношенню до внутрішнього туризму на території України. Більше того, в умовах, коли старі ринки втрачені, Україна, як усі інші країни, повинна вести конкурентну боротьбу як за внутрішній, так і міжнародний ринок.

На міжнародному ринку Україна фактично невідома як країна з розвинутою рекреаційною індустрією (окрім серед представників старшого покоління української діаспори, але і цей імідж фактично згасає). На даний час маркетинг туристичного потенціалу України на міжнародному ринку не проводиться. Будучи однією з найбільших країн Європи, вона не має жодного туристичного представництва за кордоном, не здійснює рекламних заходів і не має запланованих на національному рівні рекламних кампаній для зарубіжного ринку.

Все це, зокрема, стосується і Закарпатської області, яка будучи одним з наймальовничіших куточків держави, має надзвичайно сприятливі умови для розвитку практично всіх напрямків туризму і рекреації.. Тому для визначення можливих подальших пріоритетних напрямків та етапів розвитку рекреаційного комплексу регіону, розробки заходів по їх реалізації необхідно охарактеризувати ті основні перешкоди, що зумовили фактичний занепад галузі у 1990 – 1993 роках і на даний час заважають ефективно використовувати всі сприятливі фактори. Саме вони є причиною різкого зменшення числа іноземних туристів, що сюди приїзджають. Деякі з факторів мають національний характер, деякі стосуються тільки Закарпаття. Усунення чи, принаймні, зменшення цих перешкод вимагає зусиль не тільки від учасників рекреаційного процесу, а й від цілого ряду інших державних та комерційних структур поза цією сферою. Найсуттєвішими перешкодами є наступні :

Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами.

Транспортні труднощі, пов’язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Візовий режим.

Низький рівень розвитку інфраструктури , якості продукції і послуг.

Недосконалість нормативно – правової бази забезпечення рекреаційної діяльності , несприятливий клімат інвестування.

1. Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами. Досить важко переконати рекреантів приїхати в Українські Карпати в той час, як імідж країни практично відсутній в такому розумінні, або ж асоціюється з Чорнобильською катастрофою та радіаційною зоною. Імідж України як країни, куди можна приїхати відпочити, ще зберіг досить сильні позиції на території Росії, що ж до найближчих західних сусідів, то за останні роки набутий тут позитивний імідж було втрачено. Зараз Україна і, зокрема, Закарпаття, бачаться позаду таких держав як Польща, Угорщина, Чехія та інші. Щоб змінити цей імідж, необхідно розробити і впровадити ряд рекламних та стимулюючих заходів з метою створення нового іміджу, відкриваючи для масового рекреанта оновлені Карпати, культуру та етнос народу, що проживає на його схилах. Прийшов той час, коли Закарпаття, як туристичний