Реферат на тему:

Агропромисловий комплекс

план

Значення АПК у народному господарстві. Галузева та соціальна інфраструктура АПК.

Сільскогосподарське виробництво.

3. Харчова та переробна промисловість.

1. Значення АПК у народному господарстві. Галузева та соціальна інфраструктура АПК

АПК складається з 3 сфер: I, II, III. Перша сфера включає підприємства, які виробляють засоби виробництва. Друга сфера це безпосередньо сільськогосподарські підприємства різних форм власності. Третя сфера – підприємства, які переробляють сільськогосподарську продукцію.

Для успішного розвитку галузей АПК формуються нові форми організації сільськогосподарського виробництва: агропромислові обєднання, агрокомбінати, агрофірми, асоціації, виробничі та науково – виробничі системи.

2. Сільськогосподарське виробництво

Найважливішою ланкою АПК є аграрний сектор. Вартість основних виробничих фондів у сільському господарстві на кінець 1995 року становили 1691,0 млрд. крб., вироблялося понад 53% вартості продукції.

Провідними галузями є рослинництво та тваринництво. Критерієм економічної родючості земельних угідь та збільшення виробництва сільськогосподарської продукції є меліорація.

Інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва супроводжується зниженням затрат живої праці на виробництво одиниці продукції.

Частка рослинництва у вартості продукції сільського господарства складає 51,7%. Земля є основою розвитку рослинницьких галузей.

Посівні праці у 1995 році становили 30,1 млн.га. Зернові культури в основому вирощуються у лісостеповій та степовій зонах. Основними зерновими культурами є озимі пшениця та жито, крупяними – просо, гречка, рис, зернофуражними – ячмінь, кукурудза та овес, зернобобовими – горох.

Основними технічними культурами є цукрові буряки, соняшники, льон – довгунець. З ефіроолійних культур поширені троянда, мята, коріандр, лаванда. З лікарських рослин вирощують шавлію, валеріану, звіробій, беладонна, ромашка.

Досить поширеним є овочівництво та баштанництво. Помідори, перець, баклажани, кавуни, дині переважно вирощують у південних областях, огірки – у північній частині Лісостепу.

Виноградні насадження сконцентровані у Криму, Закарпатті, Одеській, Херсонській, Миколаївській областях.

Тваринницька галузь посточає населенню продукти харчування, цінну сировину для легкої, харчової та фармацевтичної промисловості, є цінним джерелом органічних добрів.

Окремі галузі тваринництва територіально та економічно привязані до галузей харчової та переробної промисловості.

Структура галузей тваринництва є наступною:

скотарство;

свинарство;

птахівництво;

вівчарство;

конярство;

хутрове звірівництво;

бджільництво;

ставкове рібництво;

шовківництво.

В Україні виділяють наступні зони спеціалізації сільського господарства:

Полісся (молочно – мясне скотарство, свинарство, льонарство, картоплянство, зернове господарство);

Лісостеп (цукровобуряково – зернова зона, мясо – молочне скотарство, свинарство);

Степ (зернові, оліні культури, розвинене овочівництво, баштанництво, виноградарство, молочно – мясне скотарство, свинарство, вівчарство);

Передгірські та гірські райони Українських Карпат (велика рогата худоба, вівчарство, зернові, технічні культури);

Передгірські та гірські райони Криму (вівчарство, садівництво, виноградарство, овочівництво, тютюнництво, ефіроолійні культури, високоякісне виноградарство, субтропічні культури).

3. Харчова та переробна промисловість

Продовольчий комплекс складається з наступних підкомплексів:

зернопродуктовий;

картоплепродуктовий;

цукровобуряковий;

плодо – овочеконсервний;

виноградно – виноробний;

мясний;

молочний;

олійно – жировий.

Основними факторами розміщення галузей харчової промисловості є:

чисельність населення;

склад населення;

сировинна база;

форми організації виробництва;

транспорт;

природні умови;

науково – технічний прогрес.

У залежності від дії основних факторів виділяють наступні групи:

орієнтація на джерела сировини (цукрова, консервна, крохмале – патокова, олійна промисловість);

тяжіння до споживачів готової продукції (молочна, кондитерська);

косплексна орієнтація на сировину та споживача (мясна, борошкомельно – крупяна).

Молочна промисловість складається з маслоробної, сировинної, молочно – консервної галузі, виробництва продуктів з незбираного молока. Найбідьші підприємства розташовані у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові.

В Україні працює 190 цукрових заводів, хоча виробництво цукру спало з 7,0 до 1,5 млн. тонн. На розміщення борошно – мельних підприємств істотно впливають наявність споживачів та сировини (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів).

Консервна промисловість залежить від сировини (Одеса, Сімферополь, Херсон, Ізмаїл, Черкаси, Ніжин, Камянець – Подільський).

Олійна промисловість привязана до сировини, адже для виробництва 1 тони олії затрачається 3 – 8 т. насіння олійних культур. З соняшнику добувають приблизно 90% загального виробництва олії. Центрами виробництва олії є Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Кіровоград, Вінниця.

Крахмале – потокова промисловість виробляє крохмал переважно для потреб харчової промисловості. Для отримання 1 т. крохмалу потрібно біля 6 тон картоплі. Крохмаль виробляють у Чернігівській та Житомирській областях.

Література

Україна і ринок в контексті міжнародного досвіду. – К.: Товариство “Знання” України, 1991. – 48 с.

Україна у цифрах у 1996 році: Кор. стат. довід. / Міністерство статистики України / Відповідаль-ний за випуск В.В. Самченко – К.: Наукова думка, 1997. – 176 с.

Український інвестиційний журнал “Welcome”. – Київ. – 1997. – Лютий. – №1-2.

Український інвестиційний журнал “‘Welcome”. – Київ. – 1997. – Січень. – №1-2.

Управление экономическим и социальным развитием области. / Отв. ред. Чумаченко Н.Г.: В 2-х т. – К.: Наук. думка, 1987. – 304 с.

Шаблій О.І. Математичні методи в соціально-економічній географії. – Львів: Світ, 1994. – 304 с.

Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1994. – 606 с.