Реферат на тему:

Німці – історія і сучасність

НІМЦІ

Походження народу

У давні часи на сучасних землях Німеччини були поселення кельтів, яких у І ст. до н.е. витіснили германські племена.

МОВА

Німецька мова належить до західно-германської підгрупи германської групи індоєвропейської сім'ї мов. Літературна мова базується на центрально-східному діалекті Верхньої Саксонії. У мовному єднанні Німеччини, для якої і досі характерна значна діалектна диференціація, значну роль відіграла Реформація і, пізніше, цілеспрямована діяльність над удосконаленням і унормуванням мови так званих мовних академій 17 – 18 ст., праці теоретиків мови і класиків німецької літератури.  

ЕТНОКУЛЬТУРА 

Одяг

Традиційний німецький костюм починає складатися з 16-17 ст. на основі середньовічних елементів одягу і міської моди. Зберігається в деяких районах Німеччини (Шаумбург, Ліппе, Гессен, Шварцвальд, Верхня Баварія). Основний елемент жіночого одягу - корсаж або кофта, збірчаста спідниця (або декілька, як у Гессені, різної довжини з товстої вовняної тканини), фартух. Нерідко носили на плечах хустку. У Верхній Баварії в 19 - початку 20 ст. замість спідниці і кофти носили сукню. Особливою розмаїтістю відрізнялися головні убори - хустки, які пов'язують різними способами, різної форми і розмірів чіпці і солом'яні капелюхи. У 19 ст. поширилися шкіряні башмаки з пряжками, подекуди півчобітки. Місцями до 20 ст. носили дерев'яні башмаки. Традиційний чоловічий костюм складався із сорочки, коротких (до колін) чи довгих штанів, безрукавки (пізніше жилета), шийної хустки, башмаків або чобіт. У 19-20 ст. поширився (включаючи і міста) так званий тірольский костюм. Біла сорочка з отложным коміром, короткі шкіряні штани на підтяжках, червона сукняна безрукавка (жилет), широкий шкіряний пояс, панчохи до колін, туфлі, капелюх з вузькими полями і пером. Існує професійний традиційний одяг вівчарів, сажотрусів, гірників, гамбурзьких тесль. 

Житло

Для Німеччини була характерна каркасна будівельна техніка (фахверк), лише на півдні і місцями в колишніх слов'янських районах на сході зрубна (цямринна). У невеликих містах, що зберігають середньовічний колорит, чимало фахверкових будинків. Будівлі в готичному стилі і каркасні будинки збереглися й у більш великих містах. З кінця 19 ст. планування нижньонімецького будинку зазнало значних змін: вогнище замінене каміном, житлове приміщення розділене на кілька кімнат, господарські будівлі відділені від житлової частини. Середньонімецький будинок - каркасний, двоповерховий. У нижньому поверсі - житлова частина, у верхньому - підсобні приміщення, пізніше спальні. Будинок і двоповерхові господарські будівлі (стійла, сарай та ін.) охоплюють двір з 3-х чи 4-х сторін. Будинок розділений на три частини, вхід з бічної сторони веде в теплі сіни, до задньої стіни житлової частини примикає корівник (під одним дахом). Крім відкритого вогнища в житловому приміщенні - піч. У Верхній Баварії переважає альпійський будинок (характерний і для австрійців). Локальні особливості можна побачити в обробці меблів і побутових предметів: на півночі -