РЕФЕРАТ
на тему:
Письменники нашого краю
Климкович Ксенофонт
(17.01.1835р., с.Хотимир, нині - Тлумацького району Івано-Франківської обл.-19.10.1881р.) - український письменник, перекладач. Був редактором львівських журналів "Мета" (1863 - 65) і "Основа" (1872). Друкував вірші в різноманітних періодичних виданнях, перекладав чеської, польської, французької літератури. Переклав німецькою мовою ряд творів Т.Шевченка і Марка Вовчка. Автор вірша "На вічну пам'ять Тарасови. 1865р. Ксенофонт Климкович входив до "Виділу Театрального" товариства "Руська Бесіда". На знак протесту проти засилля у товаристві "Бесіди" москвофілів (на чолі з Б.Дідицьким), які ополчилися проти молодої української сцени, вийшов з його складу. В 1870р. - К.Климкович входив до Театрального комітету при товаристві "Бесіди" (до нього тоді входили також: Димет, Коссак, Н.Устіянович, Олекс.Огоновський, Дейницький, Ільницький і Целевич).
Лишега Олег
(30.10.1949. Тисмениця) - укр. письменник і перекладач. Автор поетичної збірки "Великий міст" (К., 1989), повісті "Людина в просторі" ("Прапор". - 1990), перекладу "Витягів з щоденника Адама" М.Твена ("Дніпро". - 1987), містерії "Друже ЛІ Бо, брате Ду Фу..." ("Сучасність" - 1992. - №11). Співавтор перекладу "Оповідок давнього Китаю" ("Дніпро". 1990). Див. "Поезія" (К., 1986) і "Літ. Україна" за 14.05.1992.
Кобринська Наталя
(8 червня 1855 р., с.Белелуя Снятин. р-ну - 22 січня 1920р., Болехів) - українська письменниця, громадсько-культурна діячка та організаторка жіночого руху. Проживала у Снятині, пізніше у Болехові. У грудні 1884 року у Станиславові організувала „Товариство руських женщин”. За її участю вийшли жіночі альманахи „Перший вінок” (1887), який привітали І.Франко й М.Павлик, а у 1893-1896рр. три випуски альманаху „Наша доля”. Друкувалася з 1883 року. Автор збірок „Дух часу” (1898), „Казки” (1904), „Ядзя і Катруся” і інші оповідання” (1904). У своїх творах письменниця відобразила трагізм жіночої долі, реалістично показала два непримиренні світи – життя зубожілого галицького села і багатого панського двору, пробудження почуття народної самосвідомості, поетизувала духовне багатство й цілісність народного характеру. Наприкінці 90-х – на початку 1900-х років Н.Кобринська на основі мотивів народної демонології створила низку оповідань „Відьма”, „Рожа”, „Простибіг” та інші, об’єднаних у збірці „Казки” (1904). У Болехові споруджено пам’ятник, відкрито музей письменниці і меморіальну дошку.
Козланюк Петро
(псевд. і крипт.: П.К.; (-ка); М-а; Мер.,; М-ка; Емка; Ка-пе; Кризисовий Панько; Мережка; Перерівський; Прутовий; 12.08.1904, с.Перерів, тепер Коломмийського р-ну - 19.03.1965, Львів) - укр. письменник, перекладач, публіцист і гром. діяч. Навчався у Коломийській гімназії 1927-1930 фейлетоніст у газ. "Сель-роб". 1930-1932 ред. газ. "Сила". Член ЦК "Сель-Роб-Єдність". Один із засновників письменницької організації "Горно" і журн. "Вікна" (Вікна. 1927-1932: Систем, покажчик змісту. -Львів, 1966), один з організаторів Антифашист, конгресу діячів культури у Львові (1936), 1939-1941 - у ред. львів. газ. "ВільнаУкраїна". 1941-1944 коресп. фронтових газет, коментатор радіостанції "Дніпро", виступав з фелейтонами, гуморесками і політ, памфлетами. 1944 і 1945-1965 -