ГДК бензину-розчинника 300мг/м3, бензину паливного 100мг/м3.

При високих концентраціях для захисту використовують шлангові, ізолюючі протигази з примусовою подачею чистого повітря (ДПА-5, ПШ-2 і ін.). При менших концентраціях можна використовувати фільтруючий промисловий протигаз марки А. Спецодяг. Захист шкіри рук пастами типу “біологічних рукавичок”, а також ряд інших захисних мазей.

Петролейний ефір. Розчинник, володіє властивостями аналогічними до бензину “Галоша”.

Солярка. Гострі отруєння в силу невеликої леткості малоймовірні. Все ж насичені пари легко (протягом 1 – 2 хвилин) викликають легку нудоту, головний біль, який може тривати годинами.

При попаданні на шкіру викликає подразнення. ГДК – 100мг/м3. Міри захисту такі самі, як і при роботі з бензином.

Мочевина. Не володіє вираженими токсичними властивостями.

Тіомочевина. Працюючі на виробництві тіомочевини (стаж роботи 1 – 15 років) жаліються на головний біль, сонливість, загальну слабкість, сухість шкіри, відчуття гіркоти в роті, неприємний запах з рота, запори. Як міра захисту використовується респіратор типу “Пелюсток”.

Метиловий спирт. Сильна, переважно нервова і судинна, отрута з різко вираженим кумулятивним ефектом. При любому способі введення метилового спирту типічні враження зорового нерва і сітчатки ока, що відмічається як при гострих, так і при виражених хронічних отруєннях. Пари метилового спирту сильно подразнюють слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Небезпечним є прийом навіть 5 – 10мл метилового спирту, а 30мл можуть бути смертельні. Симптоми отруєння (нудота) можуть наступити як зразу ж після прийому отрути, так і через декілька годин, на наступний день або ще пізніше. В тяжких випадках спостерігається різка синюха, глибоке і затруднене дихання, корчі, слабкий прискорений пульс, відсутність реакції зрачків. Смерть наступає від зупинки дихання. Отруєння при вдиханні парів рідкі. При попаданні на шкіру викликає легке подразнення. Протиотрута при отруєнні – етиловий спирт. ГДК – 5мг/м3. Як захист, при високих концентраціях парів (вище ГДК), використовують фільтруючий промисловий протигаз марки А.

Етиловий спирт. Гостре отруєння парами етилового спирту на виробництві (без прийому всередину) практично малоймовірне, навіть рахуючи, що весь етиловий спирт, який вдихається залишається в організмі. При 0,05 – 0,15% етилового спирту в крові (по різним даним) відмічається порушення уваги, ейфорія або сп’яніння від слабкої до середньої степені; при 0,25 – 0,30% і більше – втрата свідомості. Швидкість проникнення етилового спирту через шкіру пропорційна концентрації спирту в розчиннику. Етиловий спирт в чистому виді викликає сухість шкіри, зрідка – утворення тріщин. ГДК – 1000мг/м3. Мірою запобігання отруєнням є герметизація апаратури і комунікацій.

Ізооктан. Вдихання 1мг/л протягом 5 хвилин викликає подразнення очей і верхніх дихальних шляхів, а 0,5 – 1мг/л протягом 40 хвилин змінюють час розвитку м’язевої напруги при колінному рефлексі. ГДК – 300мг/м3.Захист при невисоких концентраціях фільтруючий промисловий протигаз марки А. При високих концентраціях і нормальному вмісті кисню – ізолюючі шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2 і ін., а також герметизація апаратури і комунікацій.

Ізопропіловий спирт. Описані випадки смертельних отруєнь при прийомі всередину 0,4л і більше ізопропілового спирту. Смерть настала в період від 4 – 6 годин до 15 днів, кома – при вмісті в крові приблизно 150мг% ізопропілового спирту. Описане смертельне отруєння ізопропіловим спиртом при втиранні мазі на його основі. ГДК – 10мг/м3. Як міру захисту використовують промислові фільтруючі протигази марки А. При високих концентраціях шлангові ізолюючі протигази.

Ацетон. Наркотик, послідовно вражаючий всі ділянки ЦНС. При вдиханні 1 – 2мг/л протягом 3 – 5 хвилин – подразнення слизових оболонок очей, носа і горла, а вдихання 0,01мг/л протягом 6 годин підвищує коефіцієнт використання кисню в крові. В випадку гострого отруєння, у потерпілого вміст ацетону в крові на другий день досягав 18мг% (норма 1 – 2мг%), ацетон був виявлений також і в сечі. Компреси з ацетону, накладені на плече на добу, викликали незначне почервоніння, яке швидко зникало. ГДК – 200мг/м3. Міри захисту такі ж як і при роботі з ізопрпіловим спиртом.

Метилетил кетон. При дії концентрації МЕК 1мг/л протягом 3 – 5 хвилин спостерігається подразнення слизових оболонок очей, носа і горла. При короткочасному вдиханні 10мг/л відчувається сильний запах, подразнення слизових оболонок очей і носа, при 30мг/л подразнення стає майже нестерпним. Дія на шкіру людини слабка, однак при постійному стиканні з МЕК спостерігались дерматити, оніміння рук і пальців. ГДК – 200мг/м3. Міри захисту такі ж як і при роботі з ізопропіловим спиртом.

Аеросил. В умовах виробництва при довгому вдиханні виявляється хронічний бронхіт, повільно прогресуючий. З часом можливі його переростання в туберкульоз. Аеросил викликає подразнення слизових оболонок очей, рота і носа. Попадання на шкіру викликає її сухість. Як захист використовують респіратор типу “Пелюсток”, спецодяг/51/.

ВИСНОВКИ

В результаті проведеної роботи можна зробити висновки:

1.Суть роботи полягає в покращенні якісних характеристик моторного палива. В результаті попередніх досліджень нами була знайдена композиція, яка дозволяє в значній мірі підвищити октанове число бензину і цетанове число солярки.

2.Було докладно розглянуто і опрацьовано суміші різного складу, з використанням активаторів (ізопропілового спирту, МЕК, метилового спирту, етилового спирту і ін.) і води як каталізатора процесу.

3.Проведені дослідження дали змогу створити оптимальні композиції, які б задовольняли всі умови процесу. При даному складі композиція являє собою суміш вологого порошку. Важливим є недопустити злипання суміші, що і досягається додаванням дослідно визначеної кількості мочевини і тіомочевини для бензину і солярки відповідно. Менший