Депарафінізайії карбамідом повинні піддаватись продукти попередньо очищені від смол і механічних домішок.

Вплив температури кипіння нафтових фракцій на глибину депарафінізації. На глибину депарафінізації впливають температури, в межах яких википають нафтові фракції. Так як застигання низькокиплячих фракцій обумовлюється наявністю в них нормальних парафінових вуглеводнів, то такі продукти як бензин, гаси, дизельне паливо, трансформаторне масло, легко піддаються депарафінізації карбамідом з одержанням продуктів, що застигають при низьких температурах. Наприклад ДП можна отримати з температурою застигання -60єС /1/.

При депарафінізації дизельних фракцій різних нафт з збільшенням степені вилучення н-парафінів суттєво міняються такі показники, як температура застигання, температура помутніння, цетановий індекс і температура спалаху. З збільшенням степені вилучення н-парафінів вміст в них низькокиплячих парафінових вуглеводнів збільшується. Зростає і вміст в них домішок /12/.

Крім того проведені дослідження і показана можливість підвищення ОЧ бензину за рахунок видалення з них низькооктанових парафінових вуглеводнів нормальної будови. Процес оснований на використанні каталізаторів, що мають в якості носія зверхвисококремнеземні цеоліти (“СВК” – цеоліти). Запропоновано ряд варіантів процесу, що базуються на використанні в якості сировини прямогонних бензинів, рафінатів каталітичного риформінга, а також риформатів. Підвищення ОЧ бензину складає, в залежності від умов процесу і характеристик вихідної сировини від 3 до 10 пунктів по моторному методу. Експерименти проведені з індивідуальними вуглеводнями, підтвердили високу селективність запропонованих каталізаторів, підібрані технологічні умови які забеспечують “кількісне” видалення н-парафінових вуглеводнів із їх сумішей з іншими вуглеводнями, а також із технічних фракцій. На промислових об’єктах освоєна технологія виробництва депарафінованих високооктанових бензинів, відмічена ефективність розроблених методів. Процес здійснюється при помірних тисках і температурі, легко вписується в схеми діючих установок гідроочистки і каталітичного риформінга нафтових фракцій. Реалізація розробленої технології дозволяє розширити виробництво високооктанових неетильованих бензинів, сприяє покращенню екологічної обстановки населених пунктів /13/.

Багаторічні дослідження в області покращення якості і експлуатаційних характеристик моторних палив привели до створення великої кількості нових паливних композицій, а також різних присадок до палив, які сприяють підвищенню якості палива.

Вивчено вплив складу бензину на емісію шкідливих речовин із двигунів. Зокрема вивчалась емісія шкідливих речовин (СО, YB, Nox, формальдегід, ацетальдегід, 1,3-бутадієн, бензол, поліциклічні ароматичні вуглеводні) і експлуатаційні характеристики двигунів без системи допалювання вихідних газів і з допалюванням вихідних даних газів з використанням трьох каталітичних систем при роботі на стандартному бензині і бензині нового складу. Встановлено, що бензин нового складу, що відзначається малим вмістом ароматичних вуглеводнів, олефінів і сірки, більш низькими леткістю і температурою кипіння, сприяє зменшенню емісії СО, NOx, бензолу і 1,3-бутадієну на всіх типах двигунів. Емісія YB за рахунок випаровування і наявного згорання палива залежить від технології допалювання відхідних газів. Із-за присутності в складі бензину нового складу метил-трет-бутилового ефіру емісія формальдегіда при використанні цього палива дещо вища. Експлуатаційні характеристики бензинів обох складів (марок) однакові; при використанні бензинів нового складу дещо вищий розхід палива /14/.

Що стосується етил-трет-бутилового ефіру, то його використовують як добавку до палива для підвищення ОЧ. Одночасно він дозволяє знизити утворення в вихлопних газах СО, особливо в старому автомобілі з недосконалим карбюратором /15/.

Крім того цікавими є окремі сполуки, як компоненти моторних палив. Наприклад, диметиловий ефір. В якості палив для двигунів внутрішнього згорання патентуються композиції, що містять 95-99,9% МеО2 і 0,1-5% присадки, що підвищує ЦЧ (композиція №1); суміш ? 50% композиції №1 і звичайного ДП; 97ч МеО2, 3ч води з розчиненим 10% Н2О2. В якості присадки, що підвищує ЦЧ використовують пероксиди (Н2О2, пероксиди етил-трет-бутила, ди-трет-бутила), амілнітрат, МеNO2 /16/.

Також розглядаеться як компонент моторного палива бензин каталітичного крекінгу в псевдозрідженому шарі каталізатора. Виконано дослідження впливу фракційного і хімічного складу бензину каталітичного крекінгу (БКК) на детонаційну стійкість. Вміст алканів, олефінів, ароматичних вуглеводнів і сірки визначали з допомогою методів газової хроматографії і спектрометрії. Дана фізико-хімічна характеристика БКК отриманих з використанням різних каталізаторів. Встановлено, що зі збільшенням густини з 0,834 до 0,916г/смі, відношення вуглецю циклоалканових і алканових структур з 0,17 до 0,27 наближений ріст ОЧ (і.м.) з 90,5 до 92,4. Розраховано склад етильованого (МВ98) і неетильованого (ВМВ95) бензинів, що включають як компонент змішання БКК. Показано, що використання нових каталізаторів риформінга (R-16G R62) і крекінга (KLC85, Vision 47-LC) дозволяє без використання установок ізомеризації отримувати високоякісний етильований і неетильований товарний бензин /17/.

Завдяки проведеним дослідженням, детальним вивченням і аналізам, створюються нові паливні композиції.

В 1985 році запатентовано композицію моторного палива яка містить неетильований бензин (Ткип. 21-216єС) і 1-10% беззольної антидетонаційної присадки, обраної із групи 1,4-диамінобутана (І) і 1,3-диамінопропана (ІІ). Приклад. Для дослідів обрали бензин з наступними характеристиками: Ткип.30-220єС, d 15,5/15,5, 0,7223, пружність парів по Рейду 0,5ат., 69,03% алканів, 15,01% алкенів, 6,63% циклоалканів, 9,33% ароматичних вуглеводнів, середня молекулярна вага 101,3ат.од., співвідношення Н/С 2,10, стехіометричне співвідношення повітря/паливо 14,89. В цей бензин вводили різні присадки і визначали ОЧ. Дані присадка, її концентрація в % і збільшення ОЧ: І, 1,0, 1,0; ІІ, 1,2, 1,4; етилендиамін <0,8, 0,8 /18/.

В 1991 році запатентовано паливні композиції, що містять мелассу і вуглеводневе паливо (котельне паливо, газойль, керосин, ДП) в співвідношенні 5:35-95:5 (25:75 - 75-25). Композиції містять 15-50% меласси і 50-85% рідкого вуглеводневого палива, мають теплотворні властивості 3256-5512ккал/кг. При випробуванні палива встановлено, що індукційний період спалаху зменшується при збільшенні вмісту вуглеводневого палива; максимальна