Достатньо близько до ГДК вміст Cu в макаронних виробах. В хлібі не зафіксовано перевищення вмісту мікроелементів над ГДК. Пшеничний хліб більш збагачений такими елементами як Na, K, Ca; їх концентрації в 2-3 рази вищі, ніж в житньому хлібі.

Вміст мікроелементів в овочевих культурах такий: в листкових культурах слід відмітити наближення до граничного рівня Zn. Крім того для листкових культур властиві концентрації Fe. В кукурудзі відмічається перевищення ГДК по Zn; характерні також концентрації Fe і Cu. В бобових культурах рівні ГДК перевищують Cu і Zn (майже в 6 раз). Слід вказати на високі концентрації Fe. Для листкових культур, кукурудзи і бобових характерні також збагачення калієм і кальцієм.

В всіх інших випадках перевищення ГДК не спостерігається. Також слід звернути увагу на те, що для коренеплодів і томатів властивий більш низький вміст мікроелементів. А от фрукти бідні мікроелементами, їх вміст не перевищує встановлених нормативів.

Вміст мікроелементів в грибах – шампіньйонах, вирощених в різних умовах має таке пояснення: їх аналіз показує, що дикоростучі шампіньйони являються дуже інтенсивними концентратами важких і токсичних металів. Характерна особливість дикоростучих шампіньйонів – накопичення благородних металів, достатньо високі також концентрації Cu. В шампіньйонах вирощених в агрофірмі в штучних умовах, концентрації важких і токсичних металів не перевищують ГДК.

В морепродуктах і рибі вміст мікроелементів має наступні показники: в м’ясі креветок високі концентрації Zn. Для всіх морепродуктів, в тому числі і для риби характерні високий вміст Na.

Вміст мікроелементів в м’ясі, м’ясних продуктах, курячих яйцях і молочних продуктах наступний: перевищення вмісту мікроелементів над рівнем ГДК не зафіксовано, але слід відмітити достатньо високі вмісти Zn в всіх об’єктах дослідження, Na і Ca в м’ясопродуктах, Na і Fe в курячих яйцях.

Мікроелементний склад кави, чаю і цукру звертає на себе увагу, тому що чай дуже збагачений такими мікроелементами як Ca, Fe, Cu. В каві великі концентрації K, Fe, Ca, Cu, Zn. Цукор за своїм складом бідний на мікроелементи.

Також приведені результати вивчення складу питної води. Співставлення даних з вітчизняними ГДК і нормативами ЄС, ВОЗ і США показує, що вміст мікроелементів в питній воді значно нижчий світових стандартів.

Кількість вживаної їжі дорослою людиною приймалось 1,4кг/добу, води - 2л/добу. Отримані таким чином значення достатньо добре погоджуються з літературними даними, хоч і є деякі розбіжності.

Отже при оцінці результатів даної роботи можна зробити наступні висновки.

Перевищення ГДК для деяких мікроелементів, в тому числі і токсичних в продуктах харчування представляється достатньо розповсюдженим явищем. Це може бути поясненням різних причин: локальні чи регіональні особливості грунту, на якому вирощують с/г культури; використання мінеральних добрив, а також екологічні причини.

Найбідніший мікроелементний склад у фруктів і цукрі, а найбагатші на мікроелементи це дикоростучі гриби, морепродукти, риба, овочі.

При оцінці балансу надходження мікроелементів в організм людини з раціоном №1 і №2 отримані достатньо парадоксальні результати. Вияснилось, що найбільш оптимальним являється надходження мікроелементів з раціоном №1, який відповідає прожитковому мінімуму і бідний по різноманітності продуктів. Надходження всіх досліджуючих мікроелементів знаходиться в межах необхідного. При вживанні більш різноманітного раціону №2 може виникнути порушення балансу надходження мікроелементів з збільшенням вживання як ессенціальних, так і токсичних елементів, при чому надходження деяких з них може наблизитись до порогу токсичності.

Література

1. Лозовська І. Н., Орлов Д.С., і Садовнікова Л. К. (1998) Екологія і охорона біосфери при хімічному забрудненні. М.: Вища школа, 284с.