Якщо у країнах, що розвиваються і багатьох промислово-розвинутих країнах Європи, США, Канаді діють спеціальні програми державної підтримки системи забезпечення біомасою деревини та встановлення згаданого обладнання, то в Україні навпаки, діє ряд урядових рішень, які гальмують розв’язання цих проблем:

-Постанова Кабінету Міністрів України №40 від 15.01.2000р. встановила на імпорт такого обладнання так звагу “пільгову” ставку мита у розмірі 25% від митної вартості, тобто суми вартості, вказаної у фактурі та вартості транспортних, страхових і брокерських послуг.

-Ні одне найменування деревообробного обладнання, енергозберігаючого обладнання, високотехнологічного обладнання не включене до “Переліку товарів критичного імпорту”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.99р. № 1080. Тобто, не звільнене від сплати ПДВ при митному
оформленні. Тому необхідно сплатити 20% ПДВ від суми митної вартості енергокомплексу, мита і вартості митних процедур разом взятих, і не нарікати на чарівне “ноу-хау” нарахування ПДВ на розмір мита.

-Наказом Міністерства охорони здоров’я України №190 від 20.10.1995р. затверджено “Перелік продукції, імпорт якої підлягає обов’язковому розгляду в органах державної санітарно-епідеміологічної служби”. Цей перелік не містить кодів конкретної товарної номенклатури, однак включає цілий ряд
загальних понять: “Продукція машинобудування”, “Технологічне устаткування, прилади керовані людиною”, “Засоби автоматизації, механізації і управління за участю людини”, “Технологічні лінії, комплекси, процеси, тощо”.

На підставі цих понять і цього “тощо” необхідно пройти складну трьохступеневу процедуру (лабораторія, обласна санстанція, Міністерство охорони здоров’я) отримання санітарно-гігієнічноговисновку (до 1 місяця) і сплатити відповідні суми коштів.

-Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 15.07.98р. затверджено “Перелік окремих видів товарів, на які митні органи здійснюють митне оформлення за умови наявності позитивного висновку державної експертизи з енергозбереження”.

Дуже сумнівно, що в умовах ринкової економіки хтось захоче витрачати кошти на закупівлю енергозатратного обладнання, а якщо купує енергозберігаюче обладнання – вимушений заплатити за це Комітету з енергозбереження і отримати позитивний висновок.

З вищевказаного зрозуміло, чому, наприклад, енергокомплекс потужністю 600 кВт для “бідного” польського підприємства коштує 21000 доларів США, а для “багатого” українського підприємства, як мінімум, 35000 доларів США.

І все ж, для українських виробничників важливо використання всіх можливих резервів зниження собівартості продукції, не чекаючи на рішення згаданих проблем на урядовому рівні, бо можна не дочекатись.

Спеціалісти СП “Ройєк-Львів” зможуть надати додаткову інформацію, консультації у виборі обладнання, оптимізації рішень та розробці проектних пропозицій.