Науково-дослідна робота

Дослідження фізико-хімічних властивостей питної води. Твердість води.

Природні води являються розчинами, різними за складом з широким діапазоном вмісту розчинених речовин. Формування складу природних вод проходить в результаті ви луження, випаровування, конденсації та іонного обміну, поглинання і виділення газів, життєдіяльності організмів і в результаті інших фізико-хімічних процесів взаємодії вод з породами, ґрунтами, газами та забруднювачами навколишнього середовища. Для санітарної оцінки чистоти питної води має важливе значення визначення ступеня забрудненості її залежно від розчинених органічних речовин тваринного і рослинного походження, кількості розчинених солей азотистої кислоти, вмісту заліза, солей кальцію і магнію.

Органолептичні 2 бали

Каламутність 0,5 (1,5) мг/дм3

Кольоровість 200 (350)

Присмак 2 бали

Водневий показник,рН 6,5-8,5

Мінералізація загальна 1000 (1500) мг/дм3

Твердість загальна 7 (10) мг-екв/дм3

Сульфати 250 (500) мг/дм3

Хлориди 250 (350) мг/дм3

Мідь 1,0 мг/дм3

Марганець 0,1 мг/дм3

Залізо 0,3 мг/дм3

Хлорфеноли 0,0003 мг/дм3

Примітка. Величини, зазначені в дужках, допускаються з урахуванням конкретної ситуації. Природні води містять різну кількість хімічних речовин:

прісна вода до 1000 мг/дм3 (питна);

солонувата 1500-2000 мг/дм3;

солона до 5000 мг/дм3 (гіркуватий смак).

Кількість домішок у прісних водоймах лежить у межах від 0,01 до 0,1% маси.

Хімічний склад питної води:

а) розчинені гази (СО2, О2, і ін.);

б) катіони (Na+, K+, Mg2+, Ca2+, Fe2+ та ін.);

в) аніони (Cl-, SO42-, HCO3- та ін.

В залежності від вмісту солей кальцію та магнію воду поділяють за ступенем твердості. Твердість за хімічним складом буває карбонатною і не карбонатною.

Карбонатна твердість – твердість води, обумовлена наявністю в ній гідрокарбонатів кальцію і магнію, а не карбонатна – створюється хлоридами та сульфатами кальцію і магнію. Карбонатна твердість ще називається тимчасовою, оскільки зникає при кип’ятінні, не карбонатна – постійна. Сума тимчасової і постійної дають загальну твердість:

За ступенем твердості воду поділяють:

м’яка – не більше 4 мг-екв/л (40)

середньої твердості – 8-4 мг+екв/л (40-80)

тверда – 8-12 мг-екв/л (80-120)

дуже тверда – понад 12 мг-екв/л (120)

Примітка. Твердість води в Україні визначається градусами: 10г 1мг-екв Ca і Hg на 1л води.

Методи боротьби з твердістю

Кип'ятіння – виведення з води вуглекислого газу, а це означає, що зменшується концентрація гідрокарбонатів і зросла концентрація гідрокарбонатів.

Додавання соди для зменшення некарбонатної твердості.

Використання антинакіпінів (містить трифосфат натрію Na3PO4)

Метод використання гашеного вапна.

Катіонітний спосіб – використовують катіони – синтетичні іонообмінні смоли і алюмосилікати. Якщо пропускати воду крізь шари катіону, тто іони Na будуть обмінюватися на іони кальцію і магнію. Йони Са Нg переходять з розчину в катіоніт, а йони Na – з катіоніту в розчин; твердість при цьому усувається

Вапняно-содовий спосіб – усувається одночасно карбонатна і некарбонатна твердість.

Вимоги питної води згідно ГОСТу оцінюється за:

хімічним складом;

мікробним забрудненням;

органолектичними характеристиками;

інші показники.

Найбільше зло для питної води – процес хлорування – утворюються діоксини-хлорорганічні сполуки, що за токсичністю в 7 разів перевищують отруту кураре, в 920 разів – ціаністі сполуки.

На Землі є величезна кількість води, більша частина якої зосереджена в океанах, які вкривають поверхню планети на 71% і мають глибину в км. Ця вода випала у вигляді дощу після того, як під впливом високих температур внутрішніх зон молодої планети з гірських порід були витиснені атоми кисню і водню. Молекули води, що утворилися з них, виносилися на поверхню лавою, утворювали великі хмари, після охолодження планети, вода, що містилася у цих хмарах, випадала на Землю у вигляді дощу. Тобото, наші океани колись були складовою частиною гірських порід.

Властивістю води є те, що вона є рідиною при кімнатній температурі . Молекули води здатні утворювати хімічні зв’язки між молекулами, які називають водневими. Завдяки цим міжмолекулярним зв’язкам вода замерзає при незвичайно високій температурі. Всі три форми води-крига, рідка вода, водяна пара – є у достатній кількості на землі, але лише незначна доля цієї води придатна для пиття. Дійсно, 97% води містить багато солей, а 75% прісної води зосереджено на земних полюсах у вигляді криги. Ту воду, що залишилася можна пити (це ? 1% від її загальної кількості), але більшою частиною до неї не добратися, так як вона зосереджена на великих глибинах. Внаслідок цього людина безпосередньо може використовувати тільки воду річок та озер, що складає 0,05% від загальної її кількості. Незначну кількість грунтової води людина добуває з сердловини.

Властивості води не обмежуються її різким станом при кімнатній температурі. При замерзанні густина більшості речовин збільшується, а густина криги при 0оС менша за густину води при тій самій температурі. Саме за цією причиною крига плаває на воді, утворює міцну корку на ріках і ставках. Ця корка захищає воду, яка знаходиться під нею від переохолодження на всю глибину. Завдяки цій обставині у водоймищах можуть зберігатися живі організми, навіть якщо їх поверхня вкрита кригою. Незвичайна зміна густини води при замерзанні знов-таки обумовлена водневими зв’язками, тому що при кристалізації молекули води не тільки зв’язуються, але й утримуються тими ж зв’язками одна біля іншої на певній відстані; кожна молекула тримає сусідню достатньо міцно. Тобто структура твердої криги більш впорядкована, ніж структура рідкої води, тому густина криги менша за густину води. Таким чином айсберги є доказом міцності водневих зв’язків.

Вода є чудовим розчинником. Вона легко змішується зі спиртом, наприклад,