В Україні відомо понад 2500 родовищ торфу, що зосереджені переважно в Поліссі. Цей ресурс є сировиною для паливної промисловості.

Україна має великі перспективні нафтогазоносні площі. За оцінками спеціалістів, тут можливі відкриття родовищ світового масштабу. Насамперед це стосується шельфу Чорного моря. Є також перспективи подальшого видобутку нафти і природного газу в районах, де їх видобувають десятки років. По - перше, за існуючі нині в Україні неефективні технології експлуатації нафтових родовищ близько 50% залишається в надрах землі. Відомі новітні способи її видобутку, які дозволяють одержати ці «залишки». По - друге, як виявилося, Україна досліджена в геологічному відношенні недостатньо, тобто перспектива пошуку енергоносіїв практично по всій її території: Закарпаття, Передкарпаття, Волинь, Чернігівщина, Причорномор'я, Азовське море, Донбас, Придніпров'я тощо. По - третє, нині є нові, відмінні від тих, що існували раніше, теорії походження нафти і газу, а це значно розширює діапазон їх пошуку.

В найближчі роки можна чекати на нові великі відкритті родовища нафти й газу. Перспективи тут настільки великі, що свої капітали в розвиток нафтової промисловості нашої держави готові вкладати найбільші нафтові компанії світу, зокрема “Шелл”, яка працює лише з родовищами світового величини.

Основними стратегічними напрямами вдосконалення структу-ри паливно-енергетичного балансу України та вирішення інших проблем у цій сфері є:*

концентрація народногосподарських зусиль на всебічному прискоренні проведення енергозберігаючої політики. Цей найваж-ливіший напрям вимагає, крім проведення різноманітних заходів щодо підвищення ефективності використання палива і енергії, вдосконалення самої структури народного господарства з пріори-тетним розвитком менш енергомістких виробництв;*

вдосконалення структури балансів енергоносіїв кінцевого використання. Передбачається збільшення питомої ваги електро-енергії і тепла при зниженні частки моторного палива і котельно-пічного палива безпосереднього використання. Значно збільши-ться також частка споживання природних енергоресурсів як си-ровини, а також для інших непаливних потреб.

В балансі енергоносіїв кінцевого використання передбачаєть-ся подальше збільшення частки переробних і облагороджених ви-дів палива з підвищенням як якості, так і рівня переробки пер-винної сировини. Особливо характерним у цьому відношенні є розвиток нафтопереробки із зростанням потужностей по вторин-них процесах і скороченням споживання мазуту як котельно-пічного палива. Зростання затрат на видобуток нафти обумовлює економічну доцільність перевищення обсягів виробництва мотор-ного палива та інших світлих нафтопродуктів за рахунок збіль-шення глибини переробки нафти замість отримання цих продук-тів за рахунок додаткового видобування нафти при незмінній глибині переробки.

При формуванні територіальної структури паливно-енерге-тичного балансу особливого значення набуває запровадження енергозберігаючих заходів у дефіцитних на енергоресурси райо-нах, а також залучення нетрадиційних джерел палива (енергії). Ці заходи створюють можливість скорочення транспортних витрат на доставку енергоресурсів з інших районів, що забезпечує суттєвий ефект, особливо для зон, які віддалені від енергетичних баз.

Висновок

Отже, приромдні вимди памлива — кам'яне вугілля, включаючи паливні продукти, одержані при збагаченні та сортуванні на підприємствах вугільної промисловості, буре вугілля (лігніт), сланці горючі, торф паливний, дрова опалювальні, деревинні відходи лісозаготівлі, деревинні відходи деревообробки, відходи сільськогосподарського виробництва (солома, качани та стебла кукурудзи, лушпиння соняшникове та рисове тощо), інші види первинного твердого палива (непридатні шпали, рудникові стійки, дерев'яна тара тощо), нафта, включаючи газовий конденсат, природний газ, до якого входить шахтний метан.

Альтернативні види рідкого та газового палива (далі - альтернативні види палива) - рідке та газове паливо, яке є альтернативою (заміною) відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини;

Нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини - сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребує застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива.

Список використаної літератури

Голиков А. П., Олійник Я. Б., СтепаненкоА. В. Вступ до економіч-ної і соціальної географії: Підручник. — К.: Либідь, 2002. — 320 с.

РуденкоВ.П. Природно-ресурсний потенціал України. — К.: Либідь, 1994.— 150с.

Трегобчук В. Ресурсно-екологічна складова національної без-пеки // Економіка України. — 2002. — № 2. — С. 4—15.