Виробництво мінеральних добрив

Азотні добрива (аміачна селітра, карбомід, сульфат амонію тощо) отримують в результаті синтезу азоту повітря і водню, ви-діленого з відходів коксохімічного і доменного виробництва, а також природних газів. Підприємства, що виготовляють азотні добрива, розміщують поблизу крупних коксохімічних заводів у Донбасі і Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Горлівка тощо), а також на трасі газопроводів в районах інтенсивного роз-витку сільського господарства (Лисичанськ, Черкаси, Рівне) і в припортовому райгіні Одеси. Поряд з добривами тут, як правило, виготовляють азотну кислоту і супутні продукти, що використо-вуються для виробництва пластмас, синтетичних волокон, кіно-плівки, різноманітних барвників.

Виробництво фосфорних добрив, як правило, тяжіє до районів к споживання (на 1 т простого суперфосфату витрачається 0,5 т сировини). Їх виготовляють у Сумах, Вінниці, Костянтинівні і Одесі. Сировиною для їх виробництва до останнього часу були апатитові концентрати, що надходили з Кольського півострова (Мурманська обл. Росії). Останніми роками в зв'язку із значними фінансовими труднощами в країні сировина постачається нерегу-лярно і у малих обсягах, що є однією з причин різкого скорочен-ня виробництва добрив. А втім в Україні є реальні геологічні і економічні передумови для використання своїх сировинних баз фосфоритів (особливо Кролевецького родовища Сумської обл.) і апатитів. Фосфорні добрива виготовляють також і в Маріуполі із томас-шлаків, що їх отримують з фосфоромістких керченських залізних руд у процесі доменного виробництва.

Виробництво калійних добрив розвивається в Прикарпатті у Ка-луші (Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.) і місцях видобутку калійних солей, що обумовлене його значною матеріа-ломісткістю. Калійні добрива виготовляють також на титаномагніє-вому комбінаті у Запоріжжі попутно з основним виробництвом.

Регіони видобутку сірки та солей

Україна — великий виробник сірчаної кислоти і соди.

Сірчана кислота — «хліб» хімічної промисловості. Це один з універсальних хімікатів, що використовується для виробництва мінеральних (фосфорних) добрив та інших кислот в металургій-ній, нафтопереробній, текстильній та інших галузях промисловості. Сірчана кислота — мало транспортабельний продукт, а оскільки її головний споживач — суперфосфатне виробництво, то й вироб-ництво сірчаної кислоти зосереджено переважно у центрах пере-робки фосфатів — у Сумах, Костянтинівні, Вінниці і Одесі. Крім того, її виготовляють у Горлівці («Стирол»), Дніпродзержинську («Азот»), коксохімічних заводах Донбасу і Придніпров'я. Сиро-виною для виготовлення сірки може бути будь-яка речовина, що її містить: природна сірка, сірчані колчедани, сірчанисті доміш-ки, що містяться у попутних газах.

Родовища самородної сірки в Україні розташовані у межах Львівської області, а також частково в Івано-Франківській області. Починаючи з 50-х рр. розроблялось Роздільське родовище, з 60-х — Подорожненське родовище, а з 70-х років — Язівське та Немирівське родовища. На даний час відкрита розробка сірчаних родовищ кар’єрним способом завершена в силу як економічних, так і екологічних проблем. Продовжується лише розробка Немирівського родовища методом підземної виплавки сірки.

Найбільш відомі це - Роздільське ДГХП “Сірка” та на Яворівській ДГХП «Сірка» .Родовища калійних солей розташовані на території Львівської та Івано-Франківської областей. Найважливішими родовищами, що зараз експлуатуються, є Стебникське (ДГХП «Полімінерал») і Калуш-Голинське (ДГХП «Хлорвініл») родовища.

Виробництво синтетичних смол та пластмас

Синтетичні смоли і пластмаси виготовляються в районі знахо-дження сировини в Донбасі (Горлівка, Сєверодонецьк, Донецьк, Рубіжне), у Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя), в Черкасах, Одесі тощо. Синтетичні смоли — вельми транспортабельний продукт. Вони йдуть на виробництво синте-тичних волокон.

Синтетичні смоли, що виготовляються в Україні, а також пе-реважно привізна целюлоза використовуються для виробництва хімічних волокон. Це виробництво характеризується підвищеною трудомісткістю і зосереджене в районах, добре забезпечених трудо-вими ресурсами, котрі, як правило, є й регіонами текстильної про-мисловості. Хімічні волокна виготовляють в Києві, Чернігові, Чер-касах, Житомирі, Сокалі (Львівської обл.). Приблизно третина хіміч-них волокон, що виготовляються в країні, використовується на тех-нічні потреби. Більша частка хімічних волокон є синтетичними.

На основі використання полімерних матеріалів в країні розви-нута гумово-азбестова промисловість. В її складі виділяється шинне виробництво, що є великим споживачем синтетичного ка-учуку, хімічних волокон, сажі. Воно тісно пов'язане з машинобу-дуванням, особливо з автомобільною промисловістю — голов-ним споживачем шин. Свого виробництва каучуку в Україні немає, він імпортується з Росії, з районів Поволжжя, Уралу, Си-біру. Технічна сажа — важливий компонент виробництва гуми, що виготовляється з природних і попутних газів у Дашаві, Кре-менчуці, Стаханові. Найбільші підприємства гумово-азбестової промисловості — шинний завод у Дніпропетровську і Білоцер-ківський завод гумово-технічних виробів. Підприємства цієї га-лузі е також у Харкові, Києві, Запоріжжі, Одесі, Бердянську тощо.

Виробництво лаків і фарб

Україна — значний виробник лаків і фарб. У минулому її част-ка становила 25% цієї продукції колишнього Радянського Союзу. Сировиною для її виробництва є природні смоли, рослинні масла, синтетичні матеріали. Асортимент продукції, що виготовляється, достатньо широкий: антикорозійні і декоративні лаки і фарби,

розчинники, смоли тощо. Основну частину цієї продукції виготов-ляють у Донбасі (Луганськ, Донецьк) і Придніпров'ї (Дніпропет-ровськ, Кривий Ріг). Виробництво лаків і фарб є також у Києві, Харкові, Кременчуці, Львові, Бориславі, Івано-Франківську, Оде-сі, Сімферополі. На відходах коксохімічного виробництва розви-вається велика анілінофарбна промисловість, що виготовляє барв-ники для текстильної, взуттєвої, поліграфічної промисловості. Її головний центр — Рубіжне (Луганська обл.). Анілінові барвники виготовляють також Горлівський коксохімічний і Сивашський анілінофарбні заводи. Створено велике виробництво оптичних відбілювачів, високоякісних пігментів. У великих містах, що ма-ють значні науково-дослідні заклади, розвинута хіміко-фармацевтична промисловість. Її центри — Київ, Житомир, Харків, Полтава, Луганськ, Львів, Одеса.

В цілому хімічна промисловість набула розвитку в усіх еко-номічних районах України. На цьому