Реферат

на тему:

“Негативний вплив нафти та нафтопродуктів”

Сучасний рівень цивілізації і технології був би немислимий без тієї дешевої і рясної енергії, що надає нам нафта. Нафта, крім того, служить сировиною для нафтохімічної промисловості, що робить пластмаси, синтетичні волокна і безліч інших органічних сполук. Перед тим як розглянути усі можливі негативні сторони впливу нафти і нафтопродуктів варто описати загальні обсяги нафтової та нафтопереробної промисловості, щоб збагнути масштаби проблеми.

Завдяки вдалим інноваціям сукупна величина доведених світових нафтових запасів до 1997 року виросла в статистиків на 60% у порівнянні з 1985 р.. На 1 січня 1998р. доведені запаси нафти (без газового конденсату) за даними журналу Oil&Gas Journal оцінюються приблизно в 170 млрд.т., з яких ѕ зосереджено в країнах закордонної Азії. Тільки 6 країн світу мають запаси нафти, що перевищують 10 млрд. тонн: Саудівська Аравія 43.18 млрд.т., Ірак 18.7, ОАЕ 15.98, Кувейт 15.81, Іран 15.47, Венесуела 11млрд. т.

З республік СНД Молдавія не має запасів нафти, а Таджикистан, Вірменія, Грузія і Киргизія мають запаси, що не перевищують 15 млн.т. Серед республік СНД найбільші запаси мають РФ (19481 млн.т.) і Казахстан (2104 млн.т.). Потім стоять Азербайджан (460), Туркменія (264), Узбекистан (253).

Бурхливий ріст нафтової промисловості ( у 1980-2000 рр. видобуток нафти збільшувався на 15 млн. тонн у рік) привів до зміни співвідношення між потенційними (категорії З2, Д1, Д2) і розвіданими (категорії А, У, З1), що скоротилися, особливо на старих родовищах. На сьогоднішній день основні запаси нафти мають невигідне місце розташування, тому доставка добутої нафти до споживача обходиться дуже дорого. Тому поряд з новими районами велика увага приділена пошукам нафти в районах діючих промислів європейської частини.

Видобуток нафти, включаючи газовий конденсат, млн. т. |

1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001

Азербайджан | 13.2 | 12.5 | 11.7 | 11.1 | 10.3 | 9.6 | 9.2 | 9.1

Білорусь | 2.0 | 2.1 | 2.0 | 2.0 | 2.0 | 2.0 | 1.9 | 1.9

Грузія | 1.0 | 0.2 | 0.2 | 0.1 | 0.1 | 0.07 | 0.04 | 0.1

Казахстан | 22.8 | 25.8 | 22.6 | 25.8 | 23.0 | 20.3 | 20.5 | 23.0

Киргизстан | 0.2 | 0.2 | 0.1 | 0.1 | 0.1 | 0.1 | 0.1 | 0.1

Росія | 542.0 | 516 | 462 | 399 | 354 | 318 | 307 | 301

Таджикистан | 0.4 | 0.1 | 0.1 | 0.06 | 0.04 | 0.03 | 0.03 | 0.03

Туркменістан | 6.0 | 5.7 | 5.4 | 5.2 | 4.9 | 4.4 | 4.7 | 4.4

Узбекистан | 2.0 | 2.8 | 2.8 | 3.3 | 3.9 | 5.5 | 7.6 | 7.6

Україна | 5.9 | 5.3 | 4.9 | 4.5 | 4.2 | 4.2 | 4.1 | 4.1

Як видно з таблиці, у всіх республіках СНД, за винятком Узбекистану, видобуток нафти поступово падає. За рівнем видобутку РФ знаходиться на 3 місці у світі (після Саудівської Аравії і США). Серед республік СНД самі себе забезпечують сирою нафтою РФ, Казахстан і Азербайджан. У найближчі 5-8 років Республіка Казахстан розраховує ввійти в першу десятку 98 нафтовидобувних країн світу, за рахунок розробки родовищ Каспійського морячи (проблеми каспійської нафти будуть розглянуті далі). Також із запасами Каспію зв'язується майбутнє Азербайджану і Туркменістану. При цьому Азербайджан має намір не тільки добувати нафта, але і займатися транзитом казахстанської нафти, знову ж добутої на Каспії.

Експорт нафти і нафтопродуктів, млн. т |

1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Сирої нафти в країни поза СНД | 109.0 | 47.8 | 96.2 | 105.4 | 110.1

Нафтопродуктів у країни поза СНД | 43.5 | 53.3 | 58.6

Сирої нафти в країни СНД | 123.0 | 79.7 | 26.1 | 20.6 | 17.6

Нафтопродуктів у країни СНД | 3.5 | 1.9 | 2.0

1/3 нафти, експортованої в країни СНД, поставляється в Україну. Потреба України в нафтопродуктах за різними оцінками 24-28 млн. т у рік. За рахунок імпорту вона задовольняє потребу в нафті (нафтопродуктах) на 80-90%.

Обсяг транспортування нафти підприємствами

Держнафтогазпрому України, млн. т |

1990 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

(план)

Усього | 65.1 | 64.4 | 65.0

Транзит російської нафти | 53.5 | 53.0 | 53.0

Постачання нафти для України | 52.2 | 16.9 | 11.6 | 11.4 | 12.0

До 2000 року планується довести річний видобуток до 5 млн.т у рік. У Херсоні, Лисичанську, Кременчуці й Одесі на привізній нафті працюють НПЗ ( + НПЗ у Дрогобичеві).

Одна з основних проблем нафтовидобувної галузі - це високий ступінь вироблення легкодоступних родовищ ( порядку 45% ). Рішення цієї проблеми складається в залученні сучасних технологій, що дозволить підвищити рівень нафтовіддачі шарів. Підвищення нефтеотдачи (при постійному рівні видобутку) приведе до збільшення термінів експлуатації родовищ.

У перспективі передбачене транспортування по трубопроводах усієї нафти, мається на увазі створення регіональних систем магістральних нафтопродуктопроводів і розводящої мережі до нафтобаз і автозаправних станцій. Але ці плани відносяться до таки віддаленого майбутнього. Зараз же по вантажообігу трубопровідний транспорт стоїть на першому місці. Довжина нафтопроводів складає 66000 км (для порівняння в США - 325000 км). У зв'язку з тим, що нафтовидобуток зосереджений у віддаленні