Випробовування тотожності цитрат-іона основане на утворенні цитрату кальцію. Характерною властивістю цієї солі є зменшення розчинності при нагріванні розчину. Тому після додавання до розчину препарату хлориду кальцію розчином??? залишається прозорим, а при наступному кип’ятінні випадає білий осад, розчинений в соляній кислоті:

Кількісне визначення

Кількісне визначення калію ацетату в препараті ДФХ рекомендує визначати методом кислотно-основного титрування в неводневому середовищі. Для цього препарат розчиняють в льодяній оцтовій кислоті і титрують розчином хлорної кислоти в льодяній оцтовій кислоті до зеленувато-жовтого кольору (індикатор кристалічний фіолетовий):

Кількісний вміст препарату можна визначити методом нейтралізації по індикатору тропеалін 00 (ДФІХ)

Кількісне визначення цитрату можна проводити наступними методами:

1) з допомогою іонообмінної хроматографії, застосовують катіоніт КУ-2 в Н-формі

Лимонну кислоту, яка виділилась титрують лугом по фенолфталеїну (фармакопейний метод).

2) метод нейтралізації після мінералізації препарату залишок після прокалювання (карбонат натрію) титрують кислотою по метиловому оранжевому.

Кальцієві солі карбонатових кислот (кальцію лактат і кальцію глюконат) кількісно визначають (по ДФХ) трилонометричним методом.

В медицині препарати солей карбонових кислот застосовують для різних цілей.

Калію ацетат застосовують у якості джерела іонів калію (при гіпокаліємії) і діуретичній засіб (при набряках, зв’язаних з порушенням серцевої діяльності).

Натрію цитрат застосовують для консервації крові.

Препарати солей кальцію використовують головним чином як джерело іонів кальцію і в якості проти алергічних засобів.

Амінокислоти жирного ряду

Амінокислотами називаються карбонові кислоти, які містять одночасно аміно- і карбоксильну групу:

Вони відіграють важливу роль в біологічних процесах організму, так як є джерелом для утворення білків, пептидів, ферментів, гормонів і ін. Амінокислоти відіграють провідну роль в азотному обміні. Амінокислоти бувають “замінимі” і “не замінимі”, тобто ті, які не синтезуються в організмі людини.

Амінокислоти, крім гліцерину (H2N-CH2-COOH), мають асиметричний атом вуглецю і існують в оптично-активних формах.

Всі амінокислоти, які вхоять у склад білків, переважно є L-ізомерами. D-ізомери виявлені тільки в деяких природних антибіотиках (D-диметилцистеїн – в пеніциліні і ін.).

Аліфатичні амінокислоти більше розчинні у воді і нерозчинні в органічних розчинниках. Всі амінокислоти мають аморфний характер – внаслідок наявності кислотної (-СООН) і основної (-NH2) групи, як у водневих розчинах, так і в твердому стані, тому застосовуються в медичній практиці у вільному стані і у вигляді стані і у вигляді солей.

Одною із характеристик властивостей амінокислот є їх здатність легко окислятися до NH3, CO2 і альдегіду з більш короткими ланцюгом. При дії NaNO2 в кислому середовищі чи азотної кислоти окислення відбувається тільки по аміногрупі, при цьому утворюється одночасно оксикислота і виділяється N2:

Для амінокислот особливо характерно утворення мідних солей, в котрих іон міді зв’язаний допоміжними валентностями із атомами азоту, утворюючи комплекси синього кольору:

Внаслідок поганої розчинності у воді цей комплекс може служити для виділення амінокислот із суміші з іншими речовинами і для очистки їх, а кольорове забарвлення може бути використане для ідентифікації амінокислот.

До аліфатичних амінокислот, які мають значення для медицини, відносяться глютамінова кислота, метіонін, щ-амынокапрнова кислота, L-цистеїн.

Препарати амінокислот

1) Глутамінова кислота

Acidum glutaminicum

- білий кристалічний порошок, кислого смаку з Тпл.=190єС.

Застосовують для лікування шизофренії, епілепсії і інших психічних і нервових захворювань.

2) Метіонін. Methionium.

- білий кристалічний порошок із солодким смаком і слабким запахом.

Метіонін застосовують для лікування і профілактики токсичних уражень печінки (хвороба Боткіна, цироз печінки).

3) Цистеїнад гідрохлорид.

- білий кристалічний порошок, зі своєрідним запахом, легко розчинний у воді.

Застосовують у очній практиці.

4) Аміналою. Aminalonum.

(г-аміномасляна кислота)

Застосовують при ослабленні пам’яті, атеросклероз мозкових судин, порушення мозкового кровообігу.

Аналіз амінокислот і солей

1) Амінокислоти проявляючи амфотерні властивості, утворюють солі з кислотами і основами, наприклад:

(NH3CH2COOH)Cl- - хлористоводнева сіль аміноцтвої кислоти;

(NH3CH2COO-)Na+ - натрієва сіль амінооцтової кислоти.

2) Амінокислоти мають структуру внутрішніх солей, тому ведуть себе як біполярні іони: NH3+-CH2COO-.

3) Найбільш спільною реакцією амінокислот є реакція утворення комплексів із солями купру му (ІІ), яка була наведена вище.

Груповою реакцією на амінокислоти є реакція з нінгідрином:

сіль синьо-фіолетового кольору.

Кількісне визначення

Для кількісного визначення амінокислот запропоновані наступні методи:

а) визначення азоту по Кьєльдалю (методика в ДФХ);

б) формальне титрування (по Сйоренсену): розчин амінокислоти нейтралізують по нейтральному червоному і добавляють формальну суміш (нейтралізований по фенолфталеїну формалін), при цьому утвориться N-метиленове похідне:

котре титрують лугом;

в) визначення по методу Ван-Слайка основане на реакції амінокислот з азотною кислотою, в результаті котрої утворюється оксикислота і виділяється азот, кількість якого визначають по об’єму:

г) титрування в не водневому середовищі: амінокислоту розчиняють у льодяній оцтовій кислоті і титрують 0,1 н. розчином хлорної кислоти в присутності кристалічного фіолетового (аміналон);

д) двохосновні амінокислоти можна титрувати по вільній карбоксильній групі лугом (глутанінова кислота)

е) сірковмісні амінокислоти (метіонін, цистеїн) можна визначити йодометрично чи йодохлорметрично;

ж) магнієві і кальцієві солі амінокислот можна визначити по катіону комплексно метричним методом.

Препарати поліамінокарбонових кислот

Поліамінокарбонові кислоти володіють властивостями утворювати стійкі, розчинні у воді комплексні сполуки з катіонами важких металів і лужноземельних металів. Такі кислоти називають комплексними чи хелатонами. Найбільше значення серед комплексонів має чотирьохосновна етилендиамінтетраоцтова кислота (ЕДТА):

Оскільки вона майже нерозчинна у воді, практичне значення має її динатрієва сіль Na2 ЕДТА, котра добре розчинна у воді.

Динатрієва сіль ЕДТА під назвою трилон Б широко застосовують у фармацевтичному аналізі для кількісного визначення препаратів магнію, кальцію, барію, свинцю, цинку і ін.

Похідні ЕДТА, наприклад ЕДТА кальцій-динатрієву сіль (тета цин-кальцій) і інші використовують як комплексоутворюючі (детоксикуючі) засоби при отравленні солями важких і лужноземельних елементів.

В ДФХ включений розчин тета цину-кальцію 10 % для ін’єкцій (Solutio Tetacini-calcii 10 % pro injectionibus). Отримують розчин препарату шляхом розчинення