– амілазою. В молодих людей понад 25 одиниць, а в старих – 14. існує велика кількість доповідей у науковій літературі, де описано як збільшується тривалість життя у Дафній, фруктових мух, щурів та інших живих істот шляхом зменшення кількості їжі. Пояснення результатів є простим, менше їжі вимагає менше травних ферментів.
В науковій літературі описується дослідження активності певної кількості ферментів у старості. В Празі був проведений експеримент з участю 20 чоловій, в яких за допомогою ліків стимулювали роботу шлункової залози, щоб отримати шлунковий сік. Пізніше цей сік досліджували. Виявили, що фермент амілаза є набагато слабшим у старших чоловіків. Зробили висновок, що ферментний дефіцит старшої групи пов’язаний з виснаженням клітин шлункової залози. Виснаження ферментативного потенціалу багатьох мільйонів клітин усього організму, який вичерпує запаси до кінця життя неприродними потребами травного соку.
Вперше кристалізував білок з ферментного комплексу нобелівський лауреат Джеймс Сямнер. Він визначив життя як дисципліноване функціонування ферментів. Життя закінчується, коли ферменти виснажуються. Це ознака старості.
Можна зробити такий висновок, якщо ми маємо “молоді” ферменти у 80 років, то му не є старими.
5. Важливість ферментів для здоров’я.
Ферменти їжі впливають на травлення і метаболізи живих організмів протягом мільйонів років, сучасна людина не може їх ігнорувати. Щоб краще зрозуміти роль ферментів потрібно розглянути їх будову і функції в людському тілі та в їжі, яку ми їмо. Цей розділ присвячений особливостям ферментів, які знайдено в їжі та їх ролі в травленні і для здоров’я.
Ферменти і життя
Ферменти – це речовини, які роблять можливим життя. Вони є потрібними для кожної хімічної реакції, яка проходить в людському тілі. Ні мінерали, ні вітаміни чи гормони не можуть виконувати свої функції без ферментів. Нашим тілом, всіма нашими органами, тканинами і клітинами керують метаболічні ферменти. Вони будують наше тіло з білків, жирів і вуглеводів так як будівельники будують наші оселі.
5.1. Функції ферментів в організмі.
В 1966р. у Шотландському медичному журналі надрукували наступне: “Майже половина денної продукції білка в тілі складають ферменти”. Це означає, що наше дихання, сон, їжа, праця і навіть мислення є ферментативно-залежними. Шлункова залоза є найбільшою фабрикою, яка виробляє травні ферменти. Ферменти потрібні, щоб перетравлювати їжу, для роботи серця, нирок, печінки, м’язів і навіть мислення.
Життя не може існувати без ферментів. Їжа мусить бути перетравлена, щоб пройти через клітинні мембрани. Ферменти перетворюють їжу, яку ми вживаємо на хімічні речовини, що проходять через мембрани у кров. Ферменти допомагають вивільняти енергію, яка міститься в їжі.
5.2. Травні ферменти
Два важливі травні ферменти, які виділяють в людському тілі – це амаліза і протеаза. Вони мають справу з двома класами речовин: вуглеводи і білки. Слина містить високу концентрацію амілази, шлунковий сік містить протеазу. Шлункова залоза виділяє сік, який містить амілазу і протеазу у високій концентрації. А також третій фермент – ліпазу, який має справу з жирами. Ліпаза міститься в меншій кількості, ніж амілаза і протеаза. Фермент мальтоза, який перетворює мальтозу до декстрози, декретується у найменшій кількості шлунковою залозою.
В таблиці 3 представлені результати досліджень різних ферментів, які виявлено в їжі. Ферменти не занесені до переліку також присутні.
Таблиця 3.
Ферменти в їжі
Продукт харчування | Автор | Рік | Ферменти
Яблуко | М. Ліберман | 1966 | пероксидаза
Банан | К. Кондо | 1928 | амілаза, мальтоза
Капуста | Б. Рубін | 1935 | амілаза
Яйце | Г. Ліневевер | 1948 | ліпаза, фосфатаза, нептидаза, пероксидаза, каталаза, оксидаза, амілаза.
Виноград | А. Марк | 1057 | пероксидаза, полі фенол-оксидаза, каталаза
Манго | А. Матто | 1068 | пероксидаза, каталаза, фосфатаза, дегідрогеназа
М’ясо | М. Берман | 1067 | катепсин
Молоко | К. Векел | 1038 | каталаза, галактаза, лактаза, амілаза, пероксидаза, дегідрогеназа, фосфатаза
Гриби | М. Додонова | 1930 | мальтоза, глікогеназа,амілаза, протеаза, каталаза
Картопля | М. Пресей | 1968 | інвертаза
Рис | Д. Кар маркер | 1031 | амілаза
Помідори | Д. Найто | 1938 | оксидаща
Пшениця | Д. Кормаркер | 1930 | амілаза
Пшениця | Дж. Моунфілд | 1938 | протеаза
5.3. Перші ферменти їжі
діти отримують дюжину ферментів з молоком матері під час першого року життя. Діти, яких годували грудним молоком, отримали достатню кількість молочних ферментів і менше хворіли. Ферменти в штучному харчуванні зруйновані пастеризацією.
Навіть, якщо дитина не отримує з молоко матері імунітет від багатьох хвороб, вона отримує молочні ферменти. Дитяче штучне харчування містить менше ліпази, амілази.
Молоко є основною їжею для молодих тварин протягом багатьох місяців після народження.
5.4. Ферменти зернових
Зерна такі як пшениця, ячмінь, кукурудза, рис використовують дуже інтенсивно, проте знання щодо їх ферментів незначні. Найбільше відомостей існує про ферменти ячменю, тому що його використовують у пивоварній промисловості.
Під час проростання насіння підвищується активність ферментів. Під час проростання фермент амілаза перетворює крохмаль на цукор, який може вільно циркулювати в рослині, що росте і використовуватись як джерело енергії. Схожий процес відбувається, коли ми їмо картоплю. Птіалін (тип амілази) у нашій слині перетворює крохмаль в цукор. Молекули крохмалю не можуть перемішатись з нашою кров’ю і циркулювати тілом, і давати енергію.
5.5 Сира молочна їжа
За сучасних антиекологічних умов життя існує кілька виправдань пастеризації молока. Сире молоко може бути носієм хворіб. Немає потреби пастеризувати молоко, яке виробляється на сімейних формах тільки для членів сім’ї.
Мечніков досліджував жителів Болгарії, які вживали в основному сиру молочну їжу – і прожили понад 100 років. Існує відмінність