і чутливість, а також можливість проводити визначення більш розбавлених розчинів. Крім того, потенціо-метричне титрування дає змогу визначати концентрацію кількох речовин у розчині без їх попереднього розділення та проводити титрування каламутних і забарвлених розчинів. Застосування неводних розчинників дає можливість проводити аналіз речовин, що не титруються у водних розчинах, розклада-ються або не розчиняються у воді.
Принцип методу полягає у визначенні точки еквівалентності за результа-тами вимірювання ЕРС. Поблизу точки еквівалентності відбувається різка зміна (стрибок) ЕРС гальванічного елемента або потенціалу індикаторного електрода.
Для визначення концентрації розчинів складають гальванічне коло з інди-каторного електрода та електрода порівняння.
Індикаторним називають електрод, який реагує на зміну активності ви-значуваного йона в розчині, електродом порівняння— електрод зі сталою величиною електродного потенціалу. Як зазначалося вище, як електроди по-рівняння використовують хлорсрібний — Ag / AgCI, KCI та каломельний — Hg | ,KCI
Величина ЕРС гальванічного елемента контролюється в про-цесі титрування. Зміну електро-рушійної сили під час титру-вання зображено на рис А, називають інтегральною кривою поте-нціометричного титрування. Різка зміна електрорушійної сили, або стрибок ЕРС, що виникає внаслідок зміни потенціалу індикаторного електрода, відпо-відає точці еквівалентності. Величина стрибка залежить від концентрації еле-ктроліту та його сили. Наприклад, зі зменшенням сили кислоти та концентра-ції розчину стрибок титрування зменшується, тому при титруванні слабких кислот і основ або дуже розбавлених розчинів сильних кислот чи основ визна-чити точку еквівалентності важко, оскільки на кривій титрування не буде стрибка. У таких випадках використовують диференціальну потенціометрич-ну криву, яку будують у координатах ,де — зміна електрорушійної сили після добавляння кожного наступного об'єму титранту, а— об'єм добавленого титранту. Точці еквівалентності відповідає макси-мум на такій кривій титрування.
Якщо в розчині є кілька йонів, що вступають у взаємодію з титрантом, то за певних умов відбувається ступінчасте осадження або нейтралізація аналі-зованих речовин. На кривій титрування (рис .В) у цьому разі спостеріга-тиметься кілька стрибків ЕРС, або максимум , кожен з яких відповідатиме нейтралізації чи осадженню певного йона.
Потенціометричні методи аналізу класифікують, як і звичайні об'ємні методи. В основу покладені різні типи хімічних реакцій.
Рис.А
Рис.В
Контрольні запитання
Що називають інтервалом переходу забарвлення індикатора?
Що таке крива титрування?
За якими правилами проводять вибір індикатор?
Які типи індикаторів використовують у методах окисно-відновного титрування?
Чи використовують індикатори в методі перманганатометрії?
Чи використовують індикатори у методах Мора, Фольгарда, Фаянса?
Які індикатори застосовують у методах комплексонометрії?
Чому використовують індикатори у потенціометричному титруванні?
