стійкості добрим діелектричним властивостям і стійкості проти високих і низьких температур фторопласт – 4 широкого застосовують в електро- і радіотехніці, хімічній, харчовій, фармацевтичній промисловості та медицині. З фторопласту – 4 виготовляють ізоляцію для високочастотного кабелю, катушок, прокладок в електричних машинах, конденсаторів.
В хімічній промисловості фторопласт – 4 використовують для виготовлення футерівки апаратів, прокладок у насосах; сальникових набивок, підшипників, клапанів, кранів, вентилів. Завдяки відсутності адгезії (прилипання) фторопласту до липких матеріалів з нього роблять валики для розкачування тіста, формування цукерок і карамелі. В харчовій промисловості, завдяки інертності фторопласту – 4 до масел, кислот, жирів, з нього виготовляють різний посуд для зберігання харчових продуктів і лікарських препаратів. Фторопласт не впливає на фізіологічні процеси, тому його можна застосовувати у відновній хірургії для виготовлення штучних хрящів і кісток.
З фторопласту – 3 можна виготовляти вироби екструзією, пресуванням, литтям та іншими методами. З нього виготовляють ізоляцію кабелів, моторів, конденсаторів. Суспензії фторопласту – 3 з успіхом використовують для виготовлення хімічно стійких покриттів на металах і електроізоляційних матеріалів. Плівки, покриття і вироби з фторопласту – 3 завдяки хімічній і термічній стійкості з успіхом можна використовувати у харчовій і фармацевтичній промисловості, а також у медицині.
З полівінілового спирту виробляють маслостійкі і бензостійкі шланги, волокна, ним користуються також як емульгатором для водних емульсій і паст, для шліхтування тканин. Волокна і тканини з полівінілового спирту широко застосовуються в медицині, особливо в хірургічній практиці, зокрема при внутрішньо порожнинних операціях. Шви, накладені з полівінілових ниток, поступово розсмоктуються в організмі, і надалі відпадає потреба знімати їх.
Латекси (водні дисперсії) полівініацетату застосовують у виробництві водно емульсійних фарб. В суміші з гліфталевими смолами або ефірами клітковини полівінілацетат використовують у виробництві грамофонних пластинок.
Широке застосування для добування полімерів мають такі кислоти, як акрилова і метакрилова та їх ефіри з метиловим і етиловим спиртами.
Водорозчинність полімерів акрилової і метакрилової кислот значно обмежує їх технічне застосування. Полімери цих кислот в основному використовують як емульгатори.
Ширше застосування мають співполімери акрилової і метакрилової кислот з багатоатомними спиртами, з дієновими і ароматичними вуглеводнями.
Широко застосовуються полімери складних ефірів акрилової і метакрилової кислот.
Найвищу температуру склування (98ЎгС) має поліметилметакрилат, що дає можливість широко застосовувати його у вигляді органічного скла. Температура склування для полімеру етилового ефіру метакрилової кислоти становить 50ЎгС, а для полімеру бутилового ефіру - 16ЎгС. Використовують органічне скло для скління вікон автомобілів, тролейбусів, літаків, лікарень, шкіл, житлових будинків.
Останнім часом поліметилметакрилат набуває важливого значення як ливарний полімер під маркою ЛП, який добувають під тиском у розплавленому стані. Завдяки фізіологічній інертності і високій механічній міцності поліметилакрилати широко застосовують у медицині для виготовлення зубних і очних протезів.
Поліакрилонітрильна смола в основному використовуються для виробництва волокна нітрон (орлон). Для виготовлення прядильного розчину дрібний порошок поліакрилонітрильної смоли розчиняють у таких розчинниках, як диметилформалід, диметилацетамід, етиленкарбонат. Особливо перспективними є застосування неорганічних розчинників, зокрема солей хлористого й бромистого цинку, роданистих солей натрію, калію, барію, кальцію і магнію.
Найширше застосування формування волокна, водним способом і в органічних ваннах. Під час формування волокна „водним” способом для осадження використовують водний розчин диметилформаміду, а при формуванні в органічних ваннах найчастіше осаджують гліцерином. Світлостійкістю нітрон перевищує майже всі природні і хімічні волокна, за винятком фторлону. Нітрон широко використовують і чистий і в суміші з іншими волокнами. З нього виготовляють светри, кофточки, шкарпетки, трикотажну білизну, костюмні тканини, теплі підкладки для пальт, штучний каракуль, килими, канати.
З полістиролу можна виготовляти вироби майже всіма відомими методами.
Широкого застосування набув полістирол у виробництві хімічного посуду, деталей для холодильників, радіоапаратури, оптичних виробів та багатьох виробів широкого вжитку. Плівки з полістиролу йдуть для упакування харчових продуктів, а також фармацевтичних препаратів. Важливого значення набувають, особливо в будівельній справі, пінопласти, виготовлені на основі полістиролу.
Особливо широко застосовуються співполімери стиролу з дивенілбензолом:
. . . – СН2 – СН – СН2 – С – . . . .
ЁO ЁO
ЁO
. . . – СН2 – СН
Останнім часом застосовують співполімери стиролу з поліефірами, зокрема з поліглікольмалеїнатом та поліглікольфумаратом. Їх використовують як зв’язуючи речовини, лакові покриття, у виготовленні клеїв.
Застосування феноло-альдегідних смол.
Феноло-альдегідні смоли і поластили на їх основі є одні з найбільш поширених пластичних мас. Щодо обсягу виробництва феноло-формальдегідні смоли займають одне з основних місць у загальному випуску пластмас. Їх широко застосовують для виробництва литих і пресованих (композиційних) фенопластів, шаруватих пластиків, лаків, клеїв. Литі матеріали виробляють з феноло-формальдегідних смол резольного типу. З литих резитів можна назвати бакеліт, карболіт і неолейеорит, які відзначаються такими цінними властивостями, як термостійкість і негорючість, а також добре обробляються на верстатах. Бакеліт і неолейкорит довгий час в значних кількостях використовували як декоративний, а карболіт, в основному – як електроізоляційний матеріал. Останнім часом литі резити з успіхом заміняють такими дешевими і легко перероблюваними полімерами, як полі метилметакрилат, полістирол.
Феноло-формальдегідні смоли, в основному, ідуть на виготовлення пресованих матеріалів, що являють собою суміш наповнювача з смолою. Щодо структури наповнювачі можна поділити на дві великі групи; волокнисті (бавовна, скляне волокно) і порошкоподібні (деревна мука, слюда, графіт).
За волокнистими наповнювачами на основі феноло-формальдегідних смол виробляють такі матеріали: гетинакс (наповнювач-папір), текстоліт (наповнювач – бавовняна тканина), склотекстоліт (наповнювавач – скляна тканина або скляне волокно).
Процес виробництва цих матеріалів полягає в просуванні вокнистих наповнювач смолою з наступним пресуванням до затвердіння смоли. Гетинакс завдяки високим ізоляційним