властивостям широко використовують у електромашинобудуванні і електромашинобудуванні і електротехнічній промисловості. З нього виготовляють панелі радіоприймачів, різні штамповані деталі радіо- і електроапаратури. Гетинакс є також зручним матеріалом для облицювання стін, вітрин, меблів.
Ще ширше застосовують тепер текстоліт. Він дуже твердий і має добрі електроізоляційні якості. З нього роблять шестирні, які забезпечують безшумну роботу машин, вкладиші підшипників, шківи, гальмові колодки.
Велике практичне значення має також склотекстоліт, який завдяки великій механічній міцності, діелектричним властивостям, водостійкості, легкості і пружності широко використовується в електротехніці і приладобудуванні, авто- і вагонобудуванні, в авіаційній і ракетній техніці. З склопластиків виготовляють корпуси та інші деталі електромоторів і генераторів, спеціальну ізоляцію для електропроводів, щити і вимикачі для високовольтної апаратури.
Останнім часом набули широкого застосування деревошаруваті пластики. Вони досить дешеві і міцні, тому поряд з текстолітом з успіхом використовуються для виготовлення конструкцій, які витримують значні механічні навантаження. З них також виробляють підшипники, шестерні, фрикційні передачі та багато інших виробів. Значну кількість фенолоформальдегідних смол використовують порошкоподібними наповнювачами, особливо з дешевим борошном, слюдою, графітом. З прес-порошків на основі феноло-формальдегідних смол виробляють панелі та інші деталі для радіоапаратури, корпуси телефонних апаратів, електричні вимикачі, штепсельні розетки, вилки, патрони.
На основі феноло-формальдегідних смол виробляють також два види лаків: ідитальні і бакелітові. Ідитальні лаки – спиртові рочини феноло-формальдегідних смол новогачного типу. Застосовуються вони, головним чином, для лакування меблів та інших дерев’яних виробів, на які не діє волога. Бакелітові лаки виготовляють на основі феноло-формальдегідних смол ре зольного типу. Завдяки хімічній стійкості і твердості їх використовують як кислотостійкі покриття чорних металів. Останнім часом почали широко застосовувати клеї, які виробляють на основі резорцино-формальдегідних смол. Особливою цінністю цих клеїв є їх властивість тверднути вже при звичайній температурі (20-30Ўг), що дає можливість обходитись без гарячого пресування виробів, які треба клеїти.
Використана література
Хімія. Підручник для ВУЗів. – К., 2000.
Варанцов В.І. Дещо про полімери. – Харків, 1993.
Г.П. Григор’єв, Г.Я. Лянзберг. А.Г. Сирота. „Полимерные материалы”. – Москва, 1996 р.
А.Б. Соколов. „Термостойкие и высокопрочные полимерные материалы”. – Москва, 1984 р.
А.Ф. Николаев. „Синтетические полимеры и пластические массы на их основе”.
Ф.Ф. Боєчко. „Хімія полімерів” – Київ, 1965 р.