1 мл 0.1 М розчину натрію едетату відповідає 14.70 мг СаСІ2,2Н2О.

МАРКУВАННЯ

У необхідних випадках зазначають:

— субстанція придатна для виробництва розчинів для діалізу.

ЗБЕРІГАННЯ

У повітронепроникному контейнері,у щільно закупореній тарі із запарафінованими пробками в сухому місці. Оскільки кальцію хлорид надзвичайно гігроскопічний і під дією вологи розпливається, рекомендується спочатку готувати 50 %-вий розчин і використовувати його для приготування лікарських форм.

Застосування. При посиленому виведенні кальцію з організму, при алергічних захворюваннях разом із протигістамінними речо-винами, як засіб, що зменшує проникність судин, як кровоспин-ний засіб, як антидот при отруєнні солями магнію.

Арсен (2.4.2, метод А). Не більше 0.00015 % (1.5 ррm). 0.67 г субстанції мають витримувати випробування на арсен.

Цинк (2.4.290). Не більше 0.007 % (70 ррm). 0.67 г суб-станції розчиняють у 10 мл води Р. Одержаний розчин має витримувати випробування на цинк.

КАЛЬЦІЮ ХЛОРИД ГЕКСАГІДРАТ

Calcii chloridum dihydricum

CALCIUM CHLORIDE HEXAHYDRATE

CaCl2,6H2O M.м. 219.1

Кальцію хлорид гексагідрат містить не менше 97.0 % і не більше 103.0 % СаСl2,6Н2O.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Кристалічний маса білого кольору або безбарвні кристали.

Розчинність.Дуже легко розчинний у воді Р,легко розчинний у 96 % спирті Р.

Здобування. Розчиненням крейди в хлороводневій кислоті з подальшим очищенням та концентруванням:

У природних мінералах містяться домішки іонів магнію та фе-руму, які при обробці хлороводневою кислотою переходять у MgCl2 та FeCl2. Отриманий розчин насичують хлором (FeCl2 окиснюють до FeCl3), а потім додають надлишок кальцію гідроксиду:

Розчин збагачується кальцію хлоридом, а домішки випадають в осад, який відфільтровують. Надлишок кальцію гідроксиду пе-реводять у кальцію хлорид хлороводневою кислотою:

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A).Розчин S, приготований, як зазначено в розділі "Випробування на чистоту", дає реакцію (а) на хлори-ди (2.3.1).

Реакції на іони СІ-:

1.З срібла нітратом. (За ДФУ та ДФХ).

Наважку випробовуваної субстанції розчиняють у 2 мл води. 2 мл розчину підкислюють кислотою азотною розведеною, додають 0,4 мл розчину аргентуму нітрат, перемішують і відстоюють- утворюється білий сирнистий осад.Одержаний осад відокремлюють центрифугуванням і промивають трьома порціями води по 1мл кожна. Ці операції проводять швидко у захищеному від яскравого світла місці, при цьому допускається, щоб рідина над осадом не була уповні прозорою. Одержаний осад суспендують у 2 мл води і додають 1,5 мл розчину аміаку- осад швидко розчиняється.

КСІ +AgNO3 =AgСІ +КNO3

AgСІ +2 NH4ОН = [Ag(NH3)2] СІ + 2Н2О

2.Наважку випробовуваної субстанції поміщають у пробірку, додають 0,2г калію діхромату і 1мл кислоти сірчаної. Біля вхідного отвору пробірки поміщать фільтрувальний папір, просякнутий 0,1мл розчину дифенілкарбазиду(при цьому просякнутий папір не має стикатися з калію біхроматом);папір забарвлюється у фіолетово- червоний колір.(За ДФУ).

B).Субстанція дає реакції на кальцій (2.3.1).(Згідно ДФУ та ДФ Х)

a).До 0.2 мл нейтрального розчину, шо містить випро-бовувану субстанцію в кількості, еквівалентній близь-ко 0.2 мг кальцій-іона (Са ) в 1 мл, або до 0.2 мл роз-чину, зазначеного в окремій статті, додають 0.5 мл роз-чину 2 r/л гліоксальгідроксіанілу Р у спирті Р, 0.2 мл розчину натрію гідроксиду розведеного Р і 0.2 мл роз-чину натрію карбонату Р. Суміш струшують з 1 мл або 2 мл хлороформу Р і додають від 1 мл до 2 мл води Р; хлороформний шар набуває червоного забар-влення.

b).Близько 20 мг або зазначену в окремій статті кіль-кість випробовуваної субстанції розчиняють у 5 мл кис-лоти оцтової Р. До одержаного розчину додають 0.5 мл розчину калію фероціаніду Р; розчин залишається про-зорим. До розчину додають близько 50 мг амонію хлори-ду Р; утворюється білий кристалічний осад.

Згідно ДФУ:

c).До 1 мл розчину, шо містить випробовувану суб-станцію у кількості 2-20 мг кальцій-іона (Са2+). дода-ють 1 мл розчину 40 г/л амонію оксалату Р; утво-рюється білий осад, нерозчинний у кислоті оцтовій розведеній Р і розчині аміаку Р, розчинний у розведе-них мінеральних кислотах.

CaCl2+(NH)2C2O4=CaC2O4+2NH4Cl

d).Сіль кальцію, змочена кислотою хлористоводневою Р і внесена у безбарвне полум'я, забарвлює його в оран-жево-червоний колір.

C).Субстанція має витримувати вимоги, зазначені в розділі "Кількісне визначення".

ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ

Розчин S. 15.0 г субстанції розчиняють у воді, вільній від вуглецю діоксиду, Р,

приготованій із води дистильо-ваної Р, і доводять об'єм розчину тим самим розчин-ником до 100 мл.

Прозорість розчину (2.2.1). Розчин S має бути прозо-рим.

Кольоровість розчину (2.2.2,метод II). Забарвлення розчину S має бути не інтенсивнішим за еталон Y6.

Кислотність або лужність. До 10 мл свіжоприготованого розчину S додають

0.1 мл розчину фенолфталеїну Р. Якшо розчин забарвлюється в червоний колір, роз-чин знебарвлюється при додаванні не більше 0.2 мл 0.07 М розчину кислоти хлористоводневої Р. Якщо роз-чин безбарвний, червоне забарвлення з'являється при додаванні не більше 0.2 мл 0.01 М розчину натрію гідроксиду.

Сульфати (2.4.13). Не більше 0.02 % (200 ppm). 5 мл розчину S доводять водою дистильованою Р до об'єму 15 мл. Одержаний розчин має витримувати випробу-вання на сульфати

Алюміній. До 10 мл розчину S додають 2 мл розчину амонію хлориду Р, 1 мл розчину аміаку розведеного Р1 і кип'ятять; розчин не має каламутніти і не має утворю-ватися осад.

Якщо субстанція призначена для виробництва роз-чинів для діалізу, вона має витримувати випробування на алюміній (2.4.17). Не більше 0.0001 % (1 ррт).

6 г субстанції розчиняють у 100 мл води Р і додають 10 мл ацетатного буферного розчину рН 6.0 Р.

Одержа-ний розчин має витримувати випробування на алюміній. Як еталон використовують суміш 2 мл ета-лонного розчину алюмінію (2 ррт Аl) Р, 10 мл ацетат-ного буферного розчину рН 6.0 Р і 98 мл води Р. Як холо-стий розчин