Барій. До 10 мл розчину S додають 1 мл розчину кальцію сульфату Р. Через 15 хв опалесценція одержаного розчину не має перевищувати опалесценцію суміші 10 мл розчину S і 1 мл води дистильованої Р.

Залізо (2.4.9). Не більше 0.0007 % (7 ррm).10 мл розчи-ну S мають витримувати випробування на залізо.

Магній і лужні метали. Не більше 0.3 %. До суміші 20 мл розчину S і 80 мл води Р додають 2 г амонію хлориду Р і 2 мл розчину аміаку розведеного Р1, нагрівають до кипіння і в киплячий розчин додають гарячий роз-чин 5 г амонію оксалату Р у 75 мл води Р. Витримують протягом 4 год, доводять об'єм розчину водою Р до 200 мл і фільтрують крізь підхожий фільтр. До 100 мл фільтрату додають 0.5 мл кислоти сірчаної Р.Випарю-ють насухо на водяній бані та спалюють до постійної маси при температурі 600 С. Маса сухого залишку не має перевищувати 5 мг.

Важкі метали (2.4.8. метод А). Не більше 0.0015 % (15 ррm). 12 мл розчину S мають витримувати випро-бування на важкі метали. Еталон готують із викорис-танням еталонного розчину свинцю (2 ррт Рb) Р.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Комплексонометрія, пряме титрування в присутності амоніачного буфера, індикатор — кислотний хром темно-синій, Е= М. м.:

0.280 г субстанції розчиняють у 100 мл води Р. Визна-чення кальцію проводять методом комплексонометричного титрування (2.5.11).

1 мл 0.1 М розчину натрію едетату відповідає 14.70 мг СаСІ2,2Н2О.

МАРКУВАННЯ

У необхідних випадках зазначають:

— субстанція придатна для виробництва розчинів для діалізу.

ЗБЕРІГАННЯ

У повітронепроникному контейнері.

Арсен (2.4.2, метод А). Не більше 0.0001 % (1 ррm). 1 г субстанції мають витримувати випробування на арсен.

Цинк (2.4.290).Не більше 0.005 % (50 ppm).1 г субстанції розчиняють у 10 мл води Р.Одержаний розчин має витримувати випробування на цинк.

КАЛЬЦІЮ КАРБОНАТ

Calcii carbonas

Calcium carbonate

CaCO3 М.м.100.1

Кальцію карбонат містить не менше 98.5 % і не більше 100.5 % CaCO3,у перерахунку на суху речовину.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Порошок білого кольору.

Розчинність.Практично не розчинний у воді Р.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A).Субстанція дає реакцію на карбонати (Згідно ДФУ та ДФ Х).

а) 0.1 г випробовуваної субстанції помішають у пробірку і суспендують у 2 мл води Р. До одержаної су-спензії або до 2 мл суспензії, зазначеної в окремій статті, додають 3 мл кислоти оцтової розведеної Р. Пробірку відразу закривають притертою пробкою зі скляною трубкою, двічі вигнутою під прямим кутом; спостерігається бурхливе виділення бульбашок газу без кольору і запаху. Пробірку обережно нагрівають і пропускають газ, що виділяється, крізь 5 мл розчину барію гідроксиду Р; утворюється білий осад, що розчи-няється при додаванні надлишку кислоти хлористо-водневої Р1.

b) 0.2 г випробовуваної субстанції розчиняють у 2 мл води Р. До одержаного розчину додають 0.5 мл насиче-ного розчину магнію сульфату Р; утворюється білий осад (відмінність від гідрокарбонатів, розчини яких утворюють осад лише при кип’ятінні суміші).

Примітка. Для одержання насиченого розчину маг-нію сульфату до 100 г магнію сульфату Р додають 100 мл води Р і залишають на 24 год при частому збовтуванні. Розчин фільтрують.

Згідно ДФУ:

с) 0.2 г випробовуваної субстанції розчиняють у 2 мл води Р. До одержаного розчину додають 0.05 мл розчи-ну фенолфталеїну Р; з'являється червоне забарвлення (відмінність під гідрокарбонатів, розчини яких зали-шаються безбарвними).

B).0.2 мл розчину S,приготованого,як зазначено в розділі «Випробування на чистоту»,дають реакції на кальцій (2.3.1).(Згідно ДФУ та ДФ Х)

a).До 0.2 мл нейтрального розчину, шо містить випро-бовувану субстанцію в кількості, еквівалентній близь-ко 0.2 мг кальцій-іона (Са ) в 1 мл, або до 0.2 мл роз-чину, зазначеного в окремій статті, додають 0.5 мл роз-чину 2 r/л гліоксальгідроксіанілу Р у спирті Р, 0.2 мл розчину натрію гідроксиду розведеного Р і 0.2 мл роз-чину натрію карбонату Р. Суміш струшують з 1 мл або 2 мл хлороформу Р і додають від 1 мл до 2 мл води Р; хлороформний шар набуває червоного забар-влення.

b).Близько 20 мг або зазначену в окремій статті кіль-кість випробовуваної субстанції розчиняють у 5 мл кис-лоти оцтової Р. До одержаного розчину додають 0.5 мл розчину калію фероціаніду Р; розчин залишається про-зорим. До розчину додають близько 50 мг амонію хлори-ду Р; утворюється білий кристалічний осад.

Згідно ДФУ:

c).До 1 мл розчину, шо містить випробовувану суб-станцію у кількості 2-20 мг кальцій-іона (Са2+). дода-ють 1 мл розчину 40 г/л амонію оксалату Р; утво-рюється білий осад, нерозчинний у кислоті оцтовій розведеній Р і розчині аміаку Р, розчинний у розведе-них мінеральних кислотах.

CaCl2+(NH)2C2O4=CaC2O4+2NH4Cl

d).Сіль кальцію, змочена кислотою хлористоводневою Р і внесена у безбарвне полум'я, забарвлює його в оран-жево-червоний колір.

ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ

Розчин S. 5.0 г субстанції розчиняють у 80 мл кислоти оцтової розведеної Р.Після припинення виділення бульбашок газу розчин кип’ятять протягом 2 хв,охолоджують,доводять об'єм кислотою оцтовою розведеною Р до 100 мл і,якщо необхідно,фільтрують крізь скляний фільтр.

Речовини,нерозчинні в оцтовій кислоті.Осад,одержаний при приготуванні розчину S, промивають чотирма порціями,по 5 мл кожна,гарячої води Р і сушать при температурі від 100 С до 105 С протягом 1 год.Маса сухого залишку не має перевищувати 10 мг (0.2 %)

Хлориди (2.4.4).Не більше 0.033 % (330 ррm).3 мл розчину S доводять водою Р до об’єму 15 мл.Одержаний розчин має витримувати випробування на хлориди.

Сульфати (2.4.13). Не більше 0.25 %.1.2 мл розчину S доводять водою дистильованою Р до об'єму 15 мл. Одержаний розчин має витримувати випробу-вання на сульфати.

Арсен (2.4.2, метод А). Не