Основним районом залягання бурого вугілля в Україні е Дніпровський буровугільний басейн. Буре вугілля видобувається в таких центрах - Олександрія (Кіровоградська область), Ватутіне (Черкаська область), Коростишів (Житомирська область).

Нафтова, нафтопереробна і газова промисловість. Нафту і природний газ в Україні видобувають у трьох регіонах: на Прикарпатті, в областях Лівобережжя та Причорномор'я.

Найдавнішим районом видобутку нафти є Прикарпатський, в якому почали видобувати нафту у 1770 році. У складі нафти Прикарпатських родовищ переважають метанові і метанонафтанові компоненти, вона придатна для виробництва палива і для хімічної переробки. В результаті геологорозвідувальних робіт у 1950 році було відкрито Долинське родовище нафти в Івано-Франківській області, а в 1962р.-Битківське, Північно-Долинське, Альхівське, Улючненсько-Орівське та ін. Внаслідок освоєння цих родовищ видобуток нафти на Прикарпатті значно зріс. Однак домінуючу роль у видобутку нафти в 60-х роках взяв на себе район Дніпровсько-Донецької западини Лівобережжя України. Основні родовища нафти зосереджені у Полтавській (Радченківське, Зачепилівське, Новогригорівське, Миргородське та ін.), Сумській (Качанівське, Рибальське), Чернігівській (Прилуцьке, Гнідинцівське, Леляківське) областях. Найбільшим центром видобутку нафти тут є Анастасіївське родовище біля м.Ромни в Сумській області. Нафта Дніпровсько-Донецького району багата на легкі фракції і має високу якість, в родовищах залягає також велика кількість попутнього горючого газу.

Промислові родовища нафти є також у Причорномор'ї та на Кримському півострові. Завдяки детальному вивченню надр цього району тут відкрито ряд нафто- і газоносних структур (західна частина Криму, півострів Тарханкут).

Основний видобуток нафти припадає на Східний нафтогазоносний район. Його питома вага у загальному видобутку нафти в країні досягає майже 80%. Після 1972 р. обсяги видобутку нафти з промислових родовищ України стали скорочуватися і зараз становлять близько 4 млн. т за рік. Тенденція до скорочення видобутку пояснюється застарілими основними фондами більшості свердловин та їх обладнанням, а також вичерпністю запасів.

Підприємства нафтопереробної промисловості зосереджені в районах видобування нафти, в портових містах, на шляхах пролягання нафтопроводів. У Прикарпатті вони розміщені в Дрогобичі, Бориславі, Надвірній, Долині, Львові. У Причорномор'ї нафтопереробна промисловість розвинена в Одеському та Херсонському промислових вузлах. У центрі України, де пролягають великі магістральні нафтопроводи, переробка нафти зосереджена у Кременчуцькому промисловому вузлі. На сході України, в районі Донбасу, функціонує один з найпотужніших в Європі Лисичанський нафтогазохімічний комплекс.

Складність подальшого розвитку нафтопереробної промисловості пов'язана з дефіцитом нафти, оскільки за рахунок власного видобування Україна може забезпечити лише 10-11% потреби. У 2000 році потужність українських нафтопереробних заводів складала 52 млн. т, але завантажувались вони лише на 14%, позаяк Україна не може купувати таку велику кількість нафти за високими світовими цінами. Глибина переробки нафти залишається низькою -всього 63%, у той час як у розвинених країнах вона сягає 90%.

Для успішного розвитку нафтопереробної промисловості необхідно постійно удосконалювати системи транспортування нафти і нафтопродуктів. Для цього в Україні створені і діють Придніпровські магістральні нафтопроводи, нафтопродуктопроводи, нафтотермінали. Склалися такі напрями транспортування нафти: південний, східно-південний і західний. У районі Одеси збудований потужний термінал, звідси бере початок нафтопровід Одеса-Броди. Загальна довжина нафтопродуктопроводів складає 4500 км.

Розвиток газовидобувної промисловості пов'язаний з відкриттям і освоєнням родовищ природного газу в Прикарпатському нафтогазовому районі. Уже в 1940 р. на газових промислах цього району було видобуто майже 500 млн.м3 газу. Після 1945 р. газова промисловість Прикарпаття набула важливого значення як паливна база України. Центрами газовидобутку стали Дашава, Більче-Волиця, Рудки, Угерське, Битків, Опара, Косів та ін.

Основним і найважливішим районом газовидобутку України у наш час є Дніпровсько-Донецький. Тут видобувається 80% газу від загальної кількості в Україні. Найбільші газові родовища природного газу знаходяться у Харківській (Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське), Сумській (Рибальське, Качанівське), Полтавській (Солохо-Диканське), Дніпропетровській та Чернігівській областях. Найбільше із зазначених родовищ- Шебелинське. Звідси прокладено магістральні газопроводи до багатьох міст України - Харкова, Києва, Дніпропетровська, Полтави, Одеси та ін.

Поступово освоюються газові родовища Причорноморського району України, передусім на півострові Крим. Експлуатуються Джанкойське, Глібівське, Аленівське, Задорненське та інші родовища. Споруджено газопровід Глібівка-Сімферополь-Севастополь з відгалуженням до Ялти, Сак і Євпаторії.

Українська газотранспортна система включає 35,9 тис. км газопроводів, 122 компресорні цехи і 1380 газорозподільчих станцій. У межах держави діє підземних газосховищ, які можуть вмістити 30 млд. м3 .

У нафтовій і газовій промисловості послідовно здійснюються структурні перетворення, спрямовані на адаптацію підприємств до нових економічних відносин. Вже розроблені і почали реалізовуватися основні напрями реформування нафтогазового комплексу України. Нафтогазовий комплекс нараховує 250 великих підприємств з чисельністю понад 230 тис. чол. Створені акціонерні товариства "Укрнафта", "Укргазовидобування", "Чорноморнафтогаз". Керівництво нафтогазовим комплексом здійснює національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Для задоволення потреб народного господарства в нафтопродуктах необхідно переробляти щорічно близько 30-40 млн.т нафти замість 13,5-14,5 млн.т. З метою збільшення надходження нафти в Україну підписано українсько-російську угоду про співробітництво у розвитку нафтогазових комплексів, на підставі якої в Україну може надходити 6 млн.т нафти на рік. Створено спільну компанію "Укртатнафта". Необхідно також серйозно продумати укладення угод на поставку нафти в Україну з неросійських джерел.

Література

Іщук С.І. «Промислові комплекси України».

Економічна географія світу (за редакцією Б.П. Яценка)

Географія нафтової промисловості світу Каленніков І.П.

Економіка розвинутих держав (монографія під ред. Я.Б. Поліщук)

Енциклопедія «Географія» (Видавництво «Аванта+»

Енциклопедія «Проверьте свои знания».

Матеріали засобів масової інформації