Реферат - Сульфаніламідні препарати
20

/> Побічна дія: диспепсичні явища, алергічні реакції, кровоточивість та порушення менструального циклу (антиагрегантна дія); можливі метгемоглобінемія, неврит, порушення функції нирок, а також ембріотоксичність. Тератогенна дія цим засобам не властива. Дисбактеріоз і кандидоз розвиваються рідко.
Препарати добре абсорбуються у травному каналі, швидко проникають і рівномірно розподіляються у тканинах, але в плазмі крові залишаються надовго; добре проникають крізь плаценту у тканини плода й навколоплодову рідину.
Перетворення похідних нітрофурану на 8 % відбувається в печінці шляхом відновлення нітрогруп, решта виводиться в незміненому вигляді нирками, частково через жовч та з фекаліями.
Для запобігання можливій побічній дії рекомендується більше пити лужних рідин, що прискорює виведення препаратів нирками. Одночасне призначення кислоти аскорбінової, саліцилатів, навіть кислот з антибактеріальною дією (наприклад кислоти налідиксової), затримує їх виведення, сприяє кумуляції в організмі.
Протипоказання: підвищена індивідуальна чутливість (ідіосинкразія) і порушення функції нирок.
Похідні нітрофурану дещо відрізняються між собою переважним впливом на окремі види мікроорганізмів, фармакокінетикою, показаннями та особливостями застосування.
Фурацилін за способом застосування належить до антисептиків (див. с 409), його призначають хворим з інфікованими ранами та при різноманітних хірургічних захворюваннях.
Фуразолідон (фуроксон, трихофурон) має більшу активність відносно грам-негативних бактерій кишкової групи (збудників дизентерії, черевного тифу, паратифу), ніж грампозитивних, і йому властива менша токсичність. Крім того, має протитрихомонадну і протилямбліозну активність. У тих випадках, коли кампілобактерійний чинник має суттєву роль, препарат показаний хворим на виразкову хворобу шлунка і 12-палої кишки. Порівняно менше впливає на збудників інфекційної, зокрема газової гангрени. У механізмі антибактеріальної дії властиве пригнічення МАО, тому фуразолідон не можна поєднувати з іншими інгібіторами МАО — наприклад, з трициклічними антидепресантами (імізин), непрямими адреноміметиками (ефедрин, фенамін), анорексигенними засобами (фепранон). При застосуванні треба дотримуватись дієти, вилучаючи продукти, які містять тирамін (сир, кава, вершки). Крім того, фуразолідон має тетурамоподібпу дію, сенсибілізуючи організм до алкоголю, і його можна призначати хворим на алкоголізм.
Крім типових для всієї групи побічних ефектів фуразолідон може викликати диспепсичні явища.
Фурадонін (нітрофурантоїн, фурадантин, ніфурантоїн) має більшу ефективність при інфекціях сечових шляхів. Призначають хворим на пієліт, пієлонефрит, цистит, уретрит, при урологічних операціях та маніпуляціях.
Побічна дія і протипоказання такі самі, як і для фуразолідону. Препарат не слід поєднувати з кислотою на-лідиксовою: затримує його у тканинах і знижує надходження до сечових шляхів, внаслідок чого зменшується протибактеріальний ефект у цій ділянці.
Фурагін — показаний при захворюваннях сечових шляхів. Його можна застосовувати місцево в хірургічній, акушерсько-гінекологічній та офтальмологічній практиці.
Фурагін розчинний (солафур, фурамаг) за протимікробною активністю подібний до фурагіну. Призначають при тяжких фор мах інфекційних захворювань, у комплексі з іншим антибактеріальними препаратами — при черевному тифі та паратифах


ПОХІДНІ ІМІДАЗОЛУ.
Метронідазол частіше призначають як протипротозойний засіб. Проте у спектрі його дії є вплив на анаеробні збудники, які мають нітроредуктази. Як антибактеріаль ний засіб застосовують для лікування хво рих з гнійною рановою інфекцією, анаеробною інфекцією органів дихання, сечових шляхів, черевної порожнини, для профілактики ранової інфекції перед операцією. Має високу активність відносно Helicobacter pylori.
Протимікробні та протипаразитарні засоби.
Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури.
Назва. Форми випуску, середні терапевтичні дози, способи застосування.
Нітроксолін Таблетки по 0,05 г, покриті оболонкою.
Nitroxolinum Усередину по 0,1 г 4 рази на день протягом 2 — 3 тижнів
Кислота налідиксова Капсули і таблетки по 0,5 г.
Acidum nalidixicum Усередину по 0,5 — 1 г 4 рази на день протягом 7 днів
Ципрофлоксацин Таблетки по 0,25, 0,5 і 0,75 г. В ампулах по 10 мл 1% розчину (для
Ciprofloxacinum розведення). Розчин для інфузій 0,2% по 50 і 100 мл
Дози та шляхи введення залежать від тяжкості захворювання.
Призначають 2 рази на день протягом 5—15 днів
Норфлоксацин Таблетки по 0,4 г.
Norfloxacinum Усередину по 1 табл. 2 рази на день вранці і ввечері під час їди
протягом 7 — 14 днів
Офлоксацин Таблетки по 0,2 г.
Ofloxacinum Усередину по 1 —2 табл. (не розжовувати) 2 рази на день протягом 7 — 10 днів, але не більше 4 тижнів
Фуразолідон Таблетки по 0,005 г.
Furazolidonum Усередину 0,1 г 4 рази на день протягом 1 (лямбліоз), 3 (трихомоноз) та 10 (дизентерія) днів
Фурадонін Таблетки по 0,05 г; таблетки, розчинні в кишках по 0,1 г.
Furadoninum Усередину по 0,1 —0,15 г 3 — 4 рази на день протягом 5 — 8 днів
Фурагін Порошок, таблетки по 0,05 г.
Furaginum Усередину після їди 0,1—0,15 — 0,2 г 2 — 3 рази на день протягом 7 — 10 днів; місцево розчин 1:13 000 — краплі в очі, для промивання ран, при опіках тощо.
Хіноксидин Таблетки по 0,25 г, вкриті оболонкою.
Chinuxydinum Призначають тільки дорослим і тільки в стаціонарі під наглядом ікаря: 0,25 г 3 рази на день після їди протягом 7—14 днів.

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6