Наступний показник, продуктивність праці, який залежить від обсягу випущених товарів, виконаних робіт, наданих послуг та середньоспискової чисельності працівників, досить стабільно зростає. У 2006 році продуктивність праці збільшилась на 6,334 тис. грн./люд., порівняно з 2005 роком. Проте, у 2007 році показник зріс всього на 2,647 тис.грн./люд. порівняно з 2006 роком. В загальному за аналізований період 2005-2007 роки продуктивність праці зросла на 65,13%, що є досить позитивним для функціонування підприємства. Позитивний вплив здійснила ефективна кадрова політика підприємства, а саме:

Що стосується фондовіддачі, то вона має чіткий темп до зростання протягом аналізованого періоду, про що свідчать темпи приросту. В 2006 році фондовіддача збільшилась на 17,65% порівняно з 2005 роком, а в 2007 році - на 2,14% порівняно з 2006 роком. Даний показник залежить від обсягу продукції та вартості основних засобів. Чітка тенденція до зростання пояснюється зниженням вартості основних засобів з кожним роком за рахунок амортизації та продажу обладнання.

Щодо рентабельності, то вона як і обсяг реалізованої продукції не має чіткої тенденції до зміни. В 2006 році рентабельність зменшилась на 2%, а в 2007 році вона збільшилась на 3,3% порівняно з 2006 роком та на 1,3% порівняно з 2005 роком.

Для унаочнення динаміки основних ТЕП, представимо базисні темпи росту показників графічно ( рис. 1.1).

Отже, проаналізувавши основні ТЕП та їх динаміку можна зробити висновок, що як обсяг товарної так і обсяг реалізованої продукції не мають чітко вираженої тенденції до зміни. Це пов’язано з сезонним фактором та діяльністю підприємства-конкурента Київського заводу «Арсенал», який має підтримку НАК «Нафтогаз України». Також великий вплив на дані показники мав значний обсяг запасів, який становив майже половину річного обсягу продажу. Витрати на 1 грн. товарної продукції зростали з кожним роком на 1,7% і в абсолютному значенні перевищували 1, тобто операційна діяльність підприємства була збитковою і ріст цін на сировину, матеріалів та оплату праці мав великий вплив на собівартість продукції заводу.

Протягом аналізованого періоду спостерігався ріст продуктивності праці та фондовіддачі, що без сумніву є досить позитивним для діяльності підприємства.

Рисунок 1.1 – Динаміка основних ТЕП ВАТ «Промприлад»

2 Теоретичні та методичні основи проведення аналізу платоспроможності

2.1 Економічна сутність платоспроможності підприємства

Платоспроможність відносно недавно використовується як характеристика фінансового стану господарюючих суб'єктів. Але в останні роки зростає особлива увага як до фінансового аналізу діяльності підприємства взагалі, так і до аналізу платоспроможності, зокрема.

Незважаючи на надзвичайно велику кількість літературних джерел, в яких в тій чи іншій мірі подано питання аналізу платоспроможності зупинимось на працях провідних вчених-дослідників з проблем економічного аналізу, обліку й аудиту, фінансового менеджменту, серед яких: М. Г. Чумаченько, Є.В. Мних, Ф.Ф. Бутинець, Н. І. Дорош, Н. В. Тарасенко, М. С. Пушкар, Г. В. Савицька. Перш за все, розглянемо як визначають поняття платоспроможності дані вчені.

Чумаченко М. Г. в своїй роботі пише: «Платотоспроможність - це наявність у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що потребує негайного погашення» [5; 237].

Мних Є. В. визначає платоспроможність, як «здатність підприємства до швидкого погашення своїх короткострокових зобов’язань. Платоспроможним вважається підприємство, якщо його загальні активи більші, ніж довгострокові та короткострокові зобов’язання. Для детальнішої оцінки платоспроможності визначають зміну величини чистого оборотного капіталу. Його визначають як різницю оборотних активів і короткострокових зобов’язань. Чим більша величина чистого оборотного капіталу, тим більш платоспроможним є підприємство» [11; 170].

Тарасенко Н. Г.: «Платоспроможність – це наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов’язань, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру. Показником платоспроможності підприємства на визначену дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям»[16; 386].

Бутинець Ф. Ф.: «Платоспроможність – можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов’язання»[4; 237].

Дорош Н. І.: «Платоспроможність – це наявність на підприємстві засобів (коштів і їх еквівалентів), достатніх для сплати боргів за всіма короткотерміновими зобов’язаннями і одночасно безперебійного функціонування виробництва. Платоспроможність – це певний стан підприємства, який гарантує його фінансову стійкості»[2; 353].

Савицька Г. В.: «Платоспроможність – це можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов’язання» [13; 603]

Як видно з вище наведених визначень різні науковці мають різний підхід до трактування платоспроможності.

Поняття платоспроможності дуже тісно пов’язане з поняттям ліквідності, тому доцільно розглянути взаємозв’язок і різницю між ними.

Незважаючи на те, що на практиці поняття ліквідності та платоспроможності тісно взаємозв’язані, вони не є тотожними. Ліквідність у загальному розумінні означає здатність цінностей перетворюватися в грошові кошти. Вона характеризується наяв-ністю в підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках у банку та тих елементів оборотних активів, що легко реалізуються.

Як ліквідність так і платоспроможність мають свій кількісний вимір.

Хоча, при ознайомленні з різними літературними джерелами виникає логічне запитання: чому коефіцієнти покриття одні автори називають коефіцієнтами платоспроможності [17; 56], другі — коефіцієнтами ліквідності [18; 20], а треті — коефіцієнтами платоспроможності (ліквідності) [2; 86]?

Ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого може бути здійснена трансформація активу в грошову форму. Чим коротший період, тим вища