і підвищеному тиску отримується етилендиамін:
СІСН2 —СН2СІ + 4NH3 CH2NH2 —CH2NH2 + 2NH4CI (21)
З цианістим натрієм дихлоретан утворює динітрил янтарної кислоти:
СІСН2 —СН2СІ + 2NaCN CH2CN—CH2CN + 2NaCI (22)
який при омиленні дає янтарну кислоту
CH2CN—CH2CN + 4H2O СООН—СН2—СН2—СООН + 2 NH3 (23)
При взаємодії дихлоретану з бензолом в присутності безводного хлористого алюмінію утворюється 1,2-дифенілетан (дибензил):
АІСІз
СІСН2 — СН2СІ + 2С6Н6 С6Н5—СН2—СН2—С6Н5 (24)
Дихлоретан і інші дигалоїдні похідні вуглеводнів при поліконденсації в умовах реакції Фріделя-Крафтса з ароматичними вуглеводнями утворюють жирно-ароматичні полімерні сполуки (поліариленалкілени).
Поліконденсацію проводять при 20-70 °С в присутності каталізатора -хлористого алюмінію. В залежності від умов отримують або рідкі розчинні сполуки лінійної будови, або тверді нерозчинні каучукоподібні речовини ("зшиті" полімери). Рідкі поліарилалкени мають дуже низький тиск парів і порівняно високу термостійкість (300°С), хімічно інертні. Вони здійснюють пластифікуючий вплив на багато полімерів і синтетичних каучуків і добре суміщаються з останніми.
Нагріванням поліариленалкіленів з сіркою отримують хімічно і термічне
стійкі полімери, які володіють гарними адгезійними властивостями.
Поліконденсацією дихлоретану з тетрасульфідом натрію отримується каучукоподібний полімер лінійної будови - тіокол (полісульфідний каучук)
З сульфідом і дисульфідом натрію отримуються полісульфідні каучуки.
[2]
Транспортування і зберігання.
1,2-Дихлоретан транспортують в стальних спеціальних залізничних цистернах з верхнім зливом, стальних зварних бочках ємністю 50-200 л чи скляних бутлях ємністю 10-20 л. Скляні бутилі з 1,2-дихлоретаном поміщають в дерев'яні каркаси чи корзини. В бочках чи бутлях 1,2- дихлоретан зберігають в критих складських приміщеннях, які не опалюються, і які відповідають вимогам для зберігання отруйних і вогненебезпечних речовин.
2.4. Можливі неполадки на установці оксихлорування, їх причини і методи усунення
Неполадки, які можливі на стадії окислювального хлорування, виробництва вінілхлориду та причини і методи їх усунення приводжу в таблиці 14.
Неполадки, причини і способи їх усунення Таблиця 14
Неполадки |
Причини |
Способи усунення
1. Підвищення
тиску в
реакторі
оксіхлоруван
ня до 5 бар |
а) Несправність клапана
регулювання тиску в
системі циркуляційного
газу
б) Несправність клапанів
на виході абгазів з
гартувальних колон |
а) Перейти на ручне управніння або
при необхідності на байпасне
регулювання тиску. При підвищенні
тиску до 6 бар регулятор блокується
б) Відкрити засувку і клапан на
виводі абгазів у атмосферу. Реактор
зупинити, подати азот для підтримки
киплячого шару каталізатора. При
підвищенні тиску в реакторі
окислювального хлорування до 6
бар, реактор зупиняється
автоматично.
2.ПІДВИЩЄННЯ
температури в
реакторі до
240 °С |
а) Порушення режиму
охолодження
б) Мала кількість
хлороводню (горіння
етилену) |
а) Перевірити подачу охолоджуючої
води. При підвищенні температури в
реакторі до 250 °С реактор
зупиняється автоматично.
б) Перевірити співвідношення і
витрати компонентів (хлороводню,
кисню, етилену)
3. Збільшення
вмісту кисню
в циркуляцій-
ному газі до
2% |
а) Несправність
аналізаторів
б) Низька температура
реакції |
а) Перевірити аналізатори і
витратоміри кисню. При збільшенні
вмісту кисню в циркуляційному газі
до 3%, реактор блокується
б) Підняти температуру в реакторі і
відрегулювати співвідношення
реагентів.
4.Порушення
киплячого
шару каталіза-
тора |
а) Малий рівень
каталізатора
б) Закислення
каталізатора внаслідок
неправильного
співвідношення
компонентів або низької
температури в реакторі
г) Недостатня швидкість
газу в реакторі
д) Поганий
гранулометричний склад
каталізатора |
а) Довантажити каталізатор
б) Перевірити витрати і
співвідношення компонентів.
Підняти температуру в реакторі при
збільшенні надлишку етилену. При
необхідності зупинка реактора з
віддувкою каталізатора відбувається
при температурі 180 °С
г) Знизити тиск в реакторі, не
піднімаючи навантаження
д) Забивка циклонів. Необхідна
зупинка на ревізію і чистку
5. Високі
витрати
каталізатора |
Порушення киплячого шару |
Довантажити каталізатор
б.Висока
густина
каталізатора |
а) Порушення киплячого
шару
б) Недостатня швидкість
газу в киплячому шарі
в) Поганий грануломет-
ричний склад каталіза-
тора |
а) Довантажити каталізатор
б) Знизити тиск в реакторі або
підняти навантаження
в) Довантажити або замінити
каталізатор
Система гартування реакційних газів
7.Масова
частка
хлороводню в
кубі
гартувальної
колони більше | Через порушення
співвідношення
кількості хлороводню,
кисню, етилену, що
подається в реактор |
Перевірити співвідношення,
відрегулювати по інших параметрах
(тиск, температура, вміст оксиду і
диоксиду вуглецю, кисню в абгазах)
Подати на колону гартування розчин
лугу, а при необхідності і воду
8.Високий
вміст
завислих
речовин у
стічній воді
колони
гартування |
Високе винесення
каталізатора із реактора | Перевірити густину і рівень
киплячого шару каталізатора
реактора оксіхлорування. Збільшити
тиск в реакторі. При відсутності
результату - зупинити реактор.
9.Об'емна частка оксиду вуглецю в циркуляційне му газі більше 10% |
а) Недостатня подача кисню в реактор
б) Низька активність каталізатора |
а) Перевірити співвідноішшя, збільшити подачу кисню в реактор б) довантажити або замінити каталізатор
ІО.Високий вміст диоксиду вуглецю в циркуляційно му газі (>60%) | а) Горіння етилену внаслідок неправильного співвідношення або завищеної температури в реакторі | а) Перевірити співвідношення реагентів. При незмінних потоках етилену, кисню, хлороводню знизити температуру в реакторі
2.5. Утилізація відходів виробництва. Очистка стічних вод і санітарна очистка повітря.
У процесі виробництва дихлоретану на стадії окислювального хлорування етилену утворюються рідкі, тверді і газоподібні відходи.
До газоподібних відходів відносяться всі газоподібні викиди, що містять хлор, які утворюються у виробницві при нормальному веденні технологічного процесу, а також при планових продувках апаратів і комунікацій. Вони збираються у колекторах і направляються на спалювання. При аварійних зупинках печей спалювання абгази із колекторів направляються в санітарну колону, де промиваються від хлору і хлороводню і скидаються в атмосферу.
До рідких відходів даного виробництва відносяться відпрацьована технологічна вода, стічна лужна вода, дощові стоки, які збираються в приямках. Всі рідкі відходи направляються на стадію очистки стічних вод, або на очисні споруди. Характеристику рідких відходів по кількості і складу приводжу у таблиці 2.5.1.
Характеристика рідких відходів
Назва
стоку,
відділен
ня
апарату | Кудиски
дається | Кіль
кість
стоків,
м3/ добу | Періо
дич
ність
утво
рення | Характеристика скидання
Склад скидання (по компонентах) | Допустима
кількість
шкідливих
речовин, що
скидаються,
кг/добу
1. До-
щові
стоки |
На уста-
новку ло-
кальної
очистки
або до-
щову ка-
налізацію |
До 200 при
сильних
опадах |
Періо
дично |
Масова частка дихлор-
етану, н/б 0,0002 %
Показник концентрації
іонів водню від 0^5 до
8,5
2.ВІДДІ
лення
очист
ки
стічних
вод | На
установку
зворот
нього
осмосу,
або в
органічну
каналіза-
цію | 365,1
мах
505,2 | По
стійно | Масова концентрація
сухого залишку, н/б 5
г/дм3
Масова частка дихлор-
етану н/б 0,001 %
Масова частка солей
міді, н/б 0,00001%
Масова частка
активованого хлору -
відсутність.
Показник концентрації
іонів водню від 6,5 до
8,5 |
Сухий залишок
н/б 2526. Дихлоретан,
н/б 5,0 Солі міді, н/б
0,05
До твердих відходів відносяться тверді залишки, які утворюються при
періодичній очистці фільтрів, колон, теплообмінників, реакторів, а також
каталізаторний пил. Характеристику твердих відходів приводжу в таблиці 16
Характеристика твердих відходів Таблиця 16
Назва