60єС у= -0,695x2 + 34,538x - 134,28, R2 = 0,9748; (3.45)

90єС y = -1,4039x2 + 43,276x - 48,191, R2 = 0,8003. (3.46)

ВИСНОВКИ

Аналіз літературних джерел інформації показує, що полігліколеві оливи широко використовуються як пластичні мастила та інші мастильні матеріали.

Статистичні кополімери оксиду етилену та оксиду пропілену мають значно збільшену навантажувальну здатність у порівнянні з лінійними поліпропіленгліколями. Із полігліколевих олив найбільш високими протизносними властивостями має олива Orites 210 DS.

Леґування компресорних мастил відомими в’язкісними, протизадирними або іншого призначення присадками значно знижує температуру спалаху оливи.

При використанні нафтенових і полібутенових олив для мащення пар тертя етиленових компресорів надвисокого тиску значно знижується коефіцієнт використання компресорного обладнання, а при використанні полігліколевих олив знижуються властивості поліетилену – діелектричні і санітарно-гігієнічні показники та стійкість до атмосферної та електромагнітної дії.

Отримані нові співвідношення в’язкісно-температурних властивостей широкого класу нафтенових, полібутенових та полігліколевих олив. У процедуру оцінки в’язкісно-температурних властивостей мастильних олив внесено коефіцієнти логарифмічних залежностей кінематичної в’язкості від температур 30є і 90є C , 30є і 60є C , 60є і 90є C і їх середні арифметичні та квадратичні значення та оцінка середнього квадратичного відхилення від середньої арифметичної. Вперше застосована комплексна оцінка в’язкісно-температурних властивостей олив за 11 коефіцієнтами.

У формули для визначення гідродинамічних ефектів при терті твердих тіл і наявності на їх поверхнях плівок мастильних матеріалів введено коефіцієнт стисливості рідин і врахована багатопараметрична залежність в’язкости, п’єзокоефіцієнту в’язкости та коефіцієнту стисливості від тиску, температури, вихідної в’язкости при нормальних умовах та швидкості руху суміжних поверхонь.

Знайдено вираз для розрахунку товщини мастильних плівок за допомогою величин гідродинамічних ефектів та за допомогою формул контактно-гідродинамічної теорії доведено, що обидва методи розрахунку збігаються в межах 2,35-9,66%.

На прикладі контакту термостійкого полімеру ароматичного поліаміду фенілон С-2 зі сталлю при 1-10% обмеженому мащенню мінеральним маслом показано, що мастильні плівки на суміжних поверхнях мають нанорозміри.

Доведено, що в контакті «сфера-площина» при змінному високому навантаженні і обмеженому мащенні мастильна наноплівка знаходиться у перехідному режимі від граничного тертя до пружно-гідродинамічного. При певних умовах (низька температура, високий тиск тощо) мастильні наноплівки знаходяться у квазітвердому стані.

З підвищенням температури та навантаження в кульовому металічному контакті відбувається стоншення мастильної плівки до 5-10 нм для герцівського контакту та 8-17 нм в кінці 1хв. випробувань при зменшенні критерію гідродинамічного ефекту до величини порядку 10-16-10-15 м2, що приводить до критичного стану наноплівки мастильних олив, який завершується настанням прориву плівки і металічним контактом на окремих ділянках мікровиступів шорсткої поверхні.

Критичне навантаження залежить від товщини наноплівки мастильної оливи на твердих поверхнях. З підвищенням температури спостерігається звуження ділянки товщини наноплівки для різних мастил і її переміщення в область малих значень товщин плівки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для обробки металів тиском рекомендовані водні розчини поліетилен- та поліпропіленгліколів (статистичний кополімер оксиду пропілену та оксиду етилену; блоккополімер оксиду пропілену та оксиду етилену на основі гліцерину; статистичний кополімер оксиду пропілену та оксиду етилену на основі гліцерину, кополімер оксиду пропілену, оксиду етилену та гліцеринових залишків із зірковою будовою молекули) або пасти на їх основі.

Вираз для розрахунку товщини мастильних плівок мінеральних олив за допомогою гідродинамічних ефектів може бути використаний і для розрахунку товщини мастильних плівок рослинних та полігліколевих олив.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Адлер Ю.П., Маркова Е.В., Грановский Ю.В. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий. Наука, М., 280 с. (1976).

Айнбиндер С.Б., Тюнина Э.Л. Введение в теорию трения полимеров. Зинантне, Рига. (1978).

Алисин В.В., Асташевич Б.М., Браун Э.Д. и др. Трение, изнашивание и смазка. Справочник. Машиностроение, М., 358 с. (1979).

Атанов Ю.А., Берденников А.И., Кузнецов Д.И. Сдвиговая вязкость технических жидкостей при высоких статических давлениях // Трение и износ, 5 (4), сс.644-650 (1984).

Бакаев Ю.В., Бакашвили Д.Л., Захаров Б.Д. и др. Исследование толщины смазочного слоя в режиме работы скоростных шарикоподшипников // Трение и износ, 5(4), СС.658-663 (1984).

Бакашвили Д.Л., Имерлишвили Т.В., Чхаидзе Г.Р. и др. Восстановление реологических параметров смазочных материалов по результатам измерений толщины смазочной пленки в упругогидродинамическом контакте // Трение и износ, 7 (5), сс.852-858 (1986).

Burwell J.T., Strang C.D. // J. Appl. Phys., 23, pp. 18-28 (1952).

Видякин Ю.А., Доброклонский Е.Б., Кондратьева Т.Ф. Оппозитные компрессоры. Машиностроение, Л., (1979).

Виноградов Г.В., Подольский Ю,Я., Безбородько М.Д. Использование машин с точечным контактом тел трения для оценки износа металлов, противоизносных и антифрикционных свойств смазочных материалов // Методы испытания на изнашивание. АН СССР, М., сс. 152-163 (1962).

Виноградова И.Е. Противоизносные присадки к маслам. – М.: Химия, 1972. – 272 с.

Гавришків О. В’язкісно-температурні і антифрикційні властивости полігліколевих олив для мащення компресорів при виробництві поліетилену високого тиску // Тези допов.V Української конференції молодих вчених з високомолекулярних сполук.-м.Київ, 20-21 травня 2003р.-К.: Ін-т ВМС НАНУ, 2003.-С.129.

Гавришків О., Завойко О. Питання вибору мастил для етиленових компресорів надвисокого тиску // Вісник Прикарп. ун-ту ім. Василя Стефаника. Сер. Хемія.-Вип.ІІІ.-К.: Укр. видавнича Спілка, 2003.-С.142-164.

Годфрей Д. Механизм смазочного действия трикрезилфосфата при трении стали // Новое о смазочных материалах. Химия, М., сс.25-42 (1967).

Гриневич Р.В., Басюк В.В., Смирнов А.С. Специализированные машины трения // Применение полимерных материалов. Картя Молдовеняскэ, Кишинев, сс. 33-36 (1975).

Дослідження трибетехнічної ефективності нових мастильних композицій на основі модифікованої ріпакової оливи в контексті протизношувально – і протизадирних їх властивостей / В. Кириченко, Л. Кириченко, В. Свідерський, Г. Сіренко, В. Ковтун // Праці симпозіуму «Трибофатика». – 23-27 вересня 2002р., Тернопіль. – Тернопіль: Терноп. держ техн. ун-т ім.. І. Пулюя, 2002. – С.733.

Евдокимов А.Ю., Фукс И.Г.,