Таблиця 1.3

Якісні показники лінійних поліпропіленгліколів

Назва | Середня

молекулярна маса | ОН,% | рН | з25єC, сПз | Кислотне число,

мг КОН/г

Лапрол 202 | 200 | 16,75 | 5,25 | 58 | 0,08

Лапрол 602 | 600 | 5,55 | 5,6 | 86 | 0,08

Лапрол 1002 | 1000 | 3,13 | 6,3 | 156 | 0,03

Лапрол 2002 | 2000 | 1,5 | 5,85 | 316 | 0,07

ІІІ. Статистичні кополімери оксидів пропілену та етилену:

Таблиця 1.4

Якісні показники статистичних кополімерів оксидів пропілену та етилену

Назва | ММ | Вміст оксіетильних груп, %

Лапрол 1502-2-70 | 1500 | 70

Лапрол 2502-2-70 | 2500 | 70

КСМ | 2500 | 70

Orites 125 DS | 1150 | 72,8

Orites 270 DS | 2400 | 72,8

EHD 62/152 H | 48

Breox CL-660 | 600

Breox CL-1300 | 1300

Breox CL-1400 | 1400

Лапрол 4002-2-70 | 4000 | 70

Лапрол 10002-2-70 | 10000 | 70

Кінематична в’язкість Лапролу 2502-2-70 при 30є C становить ~400-500 сСт.

Таблиця 1.5

Якісні показники Лапролу 1502-2-70 та Лапролу 2502-2-70 |

Середня молекулярна маса | ОН,% | рН | з25єC, сПз | Кислотне число, мг КОН/г

Лапрол 1502 | 1500 | 2,2 | 5,5 | 260 | 0,05

Лапрол 2502 | 2500 | 1,37 | 6,6 | 504 | 0,03

Таблиця 1.6

Якісні показники оливи Orites-270-DS

Назва | t, єC | з, сПз | с, кг/м3 | н, сСт

Orites-270-DS | 30 | 423 | 1080 | 390

50 | 181 | 1065 | 170

ІV. Розгалужені поліпропіленгліколі на основі гліцерину:

До цієї групи відносять оливи Лапрол-503, Лапрол-3003, Лапрол-6003, Polyol LG-56 (M=3000).

Таблиця 1.7

Якісні показники оливи Лапрол 503 |

Середня молекулярна маса | ОН,% | рН | з25єC, сПз | Кислотне число, мг КОН/г

Лапрол 503 | 500 | 10 | 6,5 | 310 | 0,12

V. Блоккополімери оксидів пропілену та етилену на основі гліцерину з розташуванням оксіетильних груп на кінці ланцюга. До цієї групи відносять такі оливи: Лапрол-3503-2-Б-6, Лапрол 5003-2Б-10, Лапрол 5003-2Б-12, Лапрол 6503-2Б-18, Проксанол ЦЛ-3 (р), Проксанол-268 (т) (табл. 1.8, 1.9).

Таблиця 1.8

Характеристика блоккополімерів оксидів пропілену та етилену

на основі гліцерину

Назва | ММ | Вміст оксіетильованих груп, %

Лапрол-3503-2Б-6 | 3500 | 6

Лапрол 5003-2Б-10 | 5000 | 10

Лапрол 5003-2Б-12 | 5000 | 12

Лапрол 6503-2Б-18 | 6500 | 18

Проксанол ЦЛ-3 (р) | 3600

Проксанол-268 (т) | 14000

Таблиця 1.9

Якісні показники оливи Лапрол 5003

Назва | Середня молекулярна маса | ОН,% | рН | з25єC, сПз | Кислотне число,мг КОН/г

Лапрол 5003 | 5000 | 1,07 | 6,45 | 830 | 0,04

VІ. Статистичні кополімери оксидів пропілену та етилену на основі гліцерину:

Таблиця 1.10

Назва | ОН% | рН | з25,сПз

Лапрол 3503-2-70 | 1,54 | 6,4 | 670

Лапрол 3503-2-65 | 1,45 | 6,3 | 557

Лапрол 10003-2-70 | 0,47 | 7,4 | 6800

Якісні показники статистичних кополімерів оксидів пропілену та

етилену на основі гліцерину

Лапрол 3503-2-70 (аналог Syntheso D-201) – статистичний кополімер на основі гліцерину та оксиду етилену (містить 70% оксиду етилену).

Лапрол 3503-2-65 –на основі гліцерину, містить оксиду етилену 65% і оксіетильні ланки розміщені на кінці ланцюга.

Лапрол 10003-2-70 – статистичний кополімер на основі гліцерину та оксиду етилену (містить 70% оксиду етилену), молекулярна маса 10000.

Syntheso D-201 містить 70% оксіетильних груп.

Syntheso D-202 – статистичний кополімер на основі гліцерину і оксиду етилену.

Таблиця 1.11

Залежність кінематичної в’язкости оливи Syntheso D-202 від температури

Назва | t, єC | н, сСт

Syntheso D-202 | 20 | 800

40 | 300

50 | 200

100є

Таблиця 1.12

Якісні показники оливи Syntheso D-202

Назва | с20єC, кг/м3 | індекс в’язкості | tсп., єC | tзаст, єC

Syntheso D-202 | ~1080 | ~ 230 | > 250 | < 20

Розділ 2

2.1. В’язкісно-температурна характеристика полігліколевих олив

В’язкісно-температурна характеристика олив є однією з важливих службових властивостей мастила. Це визначається такими основними причинами:

В’язкість олив підвищується зі збільшенням тиску. Це пов’язано зі зменшенням відстані між молекулами, і, як наслідок, підвищення густини стисненого шару;

для олив однієї хімічної групи з підвищенням в’язкості, як правило, зростають протизносні і протизадирні характеристики;

з підвищенням температури в’язкість падає, при цьому вплив тиску на в’язкість стає менш помітним. Вплив тиску на в’язкість є тим менший, чим менш складною за структурною будовою є молекула мастила;

таким чином, величина зміни в’язкості від тиску залежить від хімічного складу, структури молекули і температури. Таку залежність важко врахувати практично. У всіх випадках потрібно враховувати, що з підвищенням температури в’язкість олив знижується і може спостерігатися схоплення в окремих точках контакту зони тертя, тому застосування олив і мастил з пологою в’язкісно-температурною характеристикою є кращим.

В’язкісно-температурні властивості полігліколевих олив оцінюють:

показниками динамічної зt та кінематичної нt в’язкостей в діапазоні температур 20-100є C за допомогою віскозиметра ВПЖ-4 (табл. 2.1);

термічними коефіцієнтами – співвідношеннями в’язкостей при двох температурах t1 і t2:

,

де – кінематична в’язкість при 45 єC () або при 50 єC ();

– кінематична в’язкість при 90 єC () або при 100 єC ();

температурним коефіцієнтом в’язкості

або ,

наприклад: для малов’язких і середньов’язких олив

;

для високов’язких олив

;

інтервальним коефіцієнтом в’язкості

.

Меншим значенням показників Kt, TKB і ?t в’язкісно-температурним властивостям олив дають високу оцінку.

Таблиця 2.1

Порівняльні в’язкісно-температурні характеристики олив

Назва оливи | Кінематична в’язкість при t єC, сСт

20 | 30 | 40 | 45 | 50 | 60 | 90 | 100

Orites 210 DS | 650 | 462 | 280 | 237 | 186 | 135 | 59 | 46,8

Polyol LG 56 | 362 | 224 | 175 | 143 | 98