маси олігомеру. До цієї групи відносяться мастила марок Лапрол (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Якісні показники лінійних поліпропіленгліколів
Назва | Середня
молекулярна маса | ОН,% | рН | з25єC, сПз | Кислотне число,
мг КОН/г
Лапрол 202 | 200 | 16,75 | 5,25 | 58 | 0,08
Лапрол 602 | 600 | 5,55 | 5,6 | 86 | 0,08
Лапрол 1002 | 1000 | 3,13 | 6,3 | 156 | 0,03
Лапрол 2002 | 2000 | 1,5 | 5,85 | 316 | 0,07
ІІІ. Статистичні кополімери оксидів пропілену та етилену:
Таблиця 1.4
Якісні показники статистичних кополімерів оксидів пропілену та етилену
Назва | ММ | Вміст оксіетильних груп, %
Лапрол 1502-2-70 | 1500 | 70
Лапрол 2502-2-70 | 2500 | 70
КСМ | 2500 | 70
Orites 125 DS | 1150 | 72,8
Orites 270 DS | 2400 | 72,8
EHD 62/152 H | 48
Breox CL-660 | 600
Breox CL-1300 | 1300
Breox CL-1400 | 1400
Лапрол 4002-2-70 | 4000 | 70
Лапрол 10002-2-70 | 10000 | 70
Кінематична в’язкість Лапролу 2502-2-70 при 30є C становить ~400-500 сСт.
Таблиця 1.5
Якісні показники Лапролу 1502-2-70 та Лапролу 2502-2-70 |
Середня молекулярна маса | ОН,% | рН | з25єC, сПз | Кислотне число, мг КОН/г
Лапрол 1502 | 1500 | 2,2 | 5,5 | 260 | 0,05
Лапрол 2502 | 2500 | 1,37 | 6,6 | 504 | 0,03
Таблиця 1.6
Якісні показники оливи Orites-270-DS
Назва | t, єC | з, сПз | с, кг/м3 | н, сСт
Orites-270-DS | 30 | 423 | 1080 | 390
50 | 181 | 1065 | 170
ІV. Розгалужені поліпропіленгліколі на основі гліцерину:
До цієї групи відносять оливи Лапрол-503, Лапрол-3003, Лапрол-6003, Polyol LG-56 (M=3000).
Таблиця 1.7
Якісні показники оливи Лапрол 503 |
Середня молекулярна маса | ОН,% | рН | з25єC, сПз | Кислотне число, мг КОН/г
Лапрол 503 | 500 | 10 | 6,5 | 310 | 0,12
V. Блоккополімери оксидів пропілену та етилену на основі гліцерину з розташуванням оксіетильних груп на кінці ланцюга. До цієї групи відносять такі оливи: Лапрол-3503-2-Б-6, Лапрол 5003-2Б-10, Лапрол 5003-2Б-12, Лапрол 6503-2Б-18, Проксанол ЦЛ-3 (р), Проксанол-268 (т) (табл. 1.8, 1.9).
Таблиця 1.8
Характеристика блоккополімерів оксидів пропілену та етилену
на основі гліцерину
Назва | ММ | Вміст оксіетильованих груп, %
Лапрол-3503-2Б-6 | 3500 | 6
Лапрол 5003-2Б-10 | 5000 | 10
Лапрол 5003-2Б-12 | 5000 | 12
Лапрол 6503-2Б-18 | 6500 | 18
Проксанол ЦЛ-3 (р) | 3600
Проксанол-268 (т) | 14000
Таблиця 1.9
Якісні показники оливи Лапрол 5003
Назва | Середня молекулярна маса | ОН,% | рН | з25єC, сПз | Кислотне число,мг КОН/г
Лапрол 5003 | 5000 | 1,07 | 6,45 | 830 | 0,04
VІ. Статистичні кополімери оксидів пропілену та етилену на основі гліцерину:
Таблиця 1.10
Назва | ОН% | рН | з25,сПз
Лапрол 3503-2-70 | 1,54 | 6,4 | 670
Лапрол 3503-2-65 | 1,45 | 6,3 | 557
Лапрол 10003-2-70 | 0,47 | 7,4 | 6800
Якісні показники статистичних кополімерів оксидів пропілену та
етилену на основі гліцерину
Лапрол 3503-2-70 (аналог Syntheso D-201) – статистичний кополімер на основі гліцерину та оксиду етилену (містить 70% оксиду етилену).
Лапрол 3503-2-65 –на основі гліцерину, містить оксиду етилену 65% і оксіетильні ланки розміщені на кінці ланцюга.
Лапрол 10003-2-70 – статистичний кополімер на основі гліцерину та оксиду етилену (містить 70% оксиду етилену), молекулярна маса 10000.
Syntheso D-201 містить 70% оксіетильних груп.
Syntheso D-202 – статистичний кополімер на основі гліцерину і оксиду етилену.
Таблиця 1.11
Залежність кінематичної в’язкости оливи Syntheso D-202 від температури
Назва | t, єC | н, сСт
Syntheso D-202 | 20 | 800
40 | 300
50 | 200
100є
Таблиця 1.12
Якісні показники оливи Syntheso D-202
Назва | с20єC, кг/м3 | індекс в’язкості | tсп., єC | tзаст, єC
Syntheso D-202 | ~1080 | ~ 230 | > 250 | < 20
Розділ 2
2.1. В’язкісно-температурна характеристика полігліколевих олив
В’язкісно-температурна характеристика олив є однією з важливих службових властивостей мастила. Це визначається такими основними причинами:
В’язкість олив підвищується зі збільшенням тиску. Це пов’язано зі зменшенням відстані між молекулами, і, як наслідок, підвищення густини стисненого шару;
для олив однієї хімічної групи з підвищенням в’язкості, як правило, зростають протизносні і протизадирні характеристики;
з підвищенням температури в’язкість падає, при цьому вплив тиску на в’язкість стає менш помітним. Вплив тиску на в’язкість є тим менший, чим менш складною за структурною будовою є молекула мастила;
таким чином, величина зміни в’язкості від тиску залежить від хімічного складу, структури молекули і температури. Таку залежність важко врахувати практично. У всіх випадках потрібно враховувати, що з підвищенням температури в’язкість олив знижується і може спостерігатися схоплення в окремих точках контакту зони тертя, тому застосування олив і мастил з пологою в’язкісно-температурною характеристикою є кращим.
В’язкісно-температурні властивості полігліколевих олив оцінюють:
показниками динамічної зt та кінематичної нt в’язкостей в діапазоні температур 20-100є C за допомогою віскозиметра ВПЖ-4 (табл. 2.1);
термічними коефіцієнтами – співвідношеннями в’язкостей при двох температурах t1 і t2:
,
де – кінематична в’язкість при 45 єC () або при 50 єC ();
– кінематична в’язкість при 90 єC () або при 100 єC ();
температурним коефіцієнтом в’язкості
або ,
наприклад: для малов’язких і середньов’язких олив
;
для високов’язких олив
;
інтервальним коефіцієнтом в’язкості
.
Меншим значенням показників Kt, TKB і ?t в’язкісно-температурним властивостям олив дають високу оцінку.
Таблиця 2.1
Порівняльні в’язкісно-температурні характеристики олив
Назва оливи | Кінематична в’язкість при t єC, сСт
20 | 30 | 40 | 45 | 50 | 60 | 90 | 100
Orites 210 DS | 650 | 462 | 280 | 237 | 186 | 135 | 59 | 46,8
Polyol LG 56 | 362 | 224 | 175 | 143 | 98
