-  речовина може бути застосована (рекомендована) у рамках її встановленої безпеки й технологічної необхідності за умови, що застосування цієї речовини не введе споживача в оману щодо типу й складу харчового продукту, у який воно внесено;

- для даної речовини встановлені критерії чистоти, необхідні для досягнення певного рівня якості продуктів харчування.

Відповідно до європейської цифрової кодифікації харчові добавки класифікуються в такий спосіб:

Е 100 ... Е 182 - барвники;

Е 200 і далі - консерванти;

Е 300 і далі - антиокислювачі (антиоксиданти);

Е 400 і далі - стабілізатори консистенції;

Е 450 і далі, Е 1000 - емульгатори;

Е 500 і далі - регулятори кислотності, розпушувачі;

Е 600 і далі - підсилювачі смаку й аромату;

Е 700 - Е 800 - запасні індекси для іншої можливої інформації;

Е 900 і далі - агенти, що глазурують, поліпшувачі хліба.

Слід зазначити, що багато харчових добавок, включені в цей список, мають комплексні технологічні функції, які проявляються залежно від особливостей харчової системи.

Але існують харчові добавки, які заборонені в Україні:

Е 121 – барвник червоний цитрусовий 2;

Е 173 — “порошок алюмінію”, який застосовують зарубіжні кондитери для прикрашання продукції.

Е 123 – червоний амарант;

Е 240 – консервант – формальдегід.

Згідно з вітчизняною специфікацією канцерогенними визнані консерванти Е 211—213, а Е 221—224 і Е 226 можуть викликати розлад кишечнику. Людям зі слабким шлунком не рекомендується вживати продукти, які містять антиоксидант добавки Е 322 і Е 338—341.

Небезпечні харчові добавки, що викликають злоякісні пухлини: Е 142,     Е 152, Е 210, Е 211, Е 213-217, Е 240, Е 330, Е 447; ті, що викликають захворювання шлунково-кишкового тракту: Е 338-341, Е 407, Е 450, Е 461-466; ті, що викликають алергії Е 230-232, Е 239, Е 311-313; ті, що викликають хвороби печінки й нирок: Е 171 - 173, Е 320 – 322.

Втім, і деякі дозволені добавки можуть сильно зашкодити людині. Наприклад, нешкідлива для більшості лимонна кислота (Е 330), вміст якої в продуктах не нормується, може викликати напад у хворих на виразку шлунка. Та й цілком здорова людина може заробити хворобу шлунково-кишкового тракту у разі надмірного вживання лимонної кислоти або звичайного столового оцту — щодня додаючи їх у салати й борщі. Або газована вода з підсолоджувачами замість цукру. Великі підприємства можуть собі дозволити випускати її на цукрі, а в провінції, де повно дрібних фірм, економлять і кладуть підсолоджувачі. Така вода годиться діабетикам, а для дітей — шкідлива, адже малюки мають одержувати натуральні вуглеводи.

Резюме: купуючи продукти, уважно вивчайте маркування. А вживати харчі з “третіх країн”, серед яких немало контрабандних, зовсім не слід.

6. Український ринок дитячого харчування

Ринок продуктів дитячого харчування - одна із самих наболілих тем українського виробника й споживача, і ставиться більше до соціальних птань нашого суспільства, ніж комерційним.

Змушені визнати, у нашій державі виробництву дитячого харчування приділяється мізерно мало уваги й на комерційному рівні, що пояснюється рядом причин:

дуже високі вимоги до виробництва і якості дитячого харчування;

високий рівень цін на закуповувані інгредієнти (переважно вітаміни й мікроелементи) - ввізні мита на ці товари досягають 60%;

застаріле обладнання на більшості спеціалізованих підприємств, і відсутність пільг на придбання нового;

обмеження рентабельності виробництва й граничного рівня торговельної надбавки в роздрібній мережі на вітчизняне дитяче харчування;

обмежений вихід вітчизняних продуктів дитячого харчування на європейський ринок;

відсутність належної реклами;

не сформована культура споживання дитячого харчування, не вистачає інформації про корисність і переваги українських продуктів дитячого харчування, у тому числі й у роздрібній мережі;

переважаюча присутність імпортного дитячого харчування;

складні процедури в сертифікації виробництва й самих продуктів;

непривабливість українського ринку дитячого харчування для інвесторів.

Одним з основних факторів, що негативно впливають на розвиток ринку дитячого харчування, є недосконалість державного дотування в цьому секторі харчової промисловості. Хоча уряд і уживає окремих заходів у цьому напрямку, днак поки вони не впливають на цей ринок належним чином. Загальна сума дотацій за екологічно чисте молоко становить 5,7 млн. грн.

Для одержання дотацій сільгоспвиробники повинні перебувати в спеціально відведених зонах, мати відповідний сертифікат якості й здавати молоко на підприємства, що провадять спеціальні продукти дитячого харчування. Виробник молока може одержати дотацію з розрахунку 240 грн. за 1 т зданої продукції. Однак, на думку виробників, ця схема відшкодування ще не зовсім відпрацьована, та й саме відшкодування часто затримується на невизначений строк. Крім того, багато постачальників молока, особливо приватний сектор, не інформовані про такі дотації, так само як і ступеня екологічної чистоти території з випасами для худоби.

Внаслідок цього й ряду інших причин, навіть при наявності розвинутої сировинної бази (молоко, овочі й фрукти, м'ясо) вітчизняне виробництво продуктів дитячого харчування розвивається слабко, а споживчий ринок, за різними оцінками, у середньому на 75% залежить від імпортного дитячого харчування.

Що стосується інвестування у вітчизняну галузь дитячого харчування, це досить хворобливе питання для українського виробника, оскільки залучення інвестицій найчастіше залишається на рівні нереалізованого проекту. На думку окремих операторів ринку, з метою закріплення позицій імпортних торговельних марок дитячого харчування на вітчизняному ринку, деякі закордонні компанії можуть придбати українське підприємство з метою подальшої модернізації й випуску дитячого харчування під уже відомої ТМ.

Така схема досить поширена в Росії. Приміром, компанія Nestle, що і так є основним гравцем у секторі швидкорозчинних каш на російському ринку, із придбанням ВАТ Вологодський завод дитячого харчування ще сильніше зміцнила свої позиції на цьому ринку. Іншим найбільшим гравцем є компанія Nutricia (Нідерланди), що навесні 2002 р. запустила в Підмосков'я завод з виробництва дитячого й